Я, московский озорной гуляка.. - Виктор Королёв

Я обманывать себя не стану,

Залегла забота в сердце мглистом.

Отчего прослыл я шарлатаном?

Отчего прослыл я скандалистом?

Hе злодей я и не грабил лесом,

Hе стрелял несчастных по темницам.

Я всего лишь уличный повеса,

Улыбающийся встречным лицам.

Я московский озорной гуляка,

По всему Тверскому околотку

В переулке каждая собака

Знает мою легкую походку.

Каждая задрипанная лошадь

Головой кивает мне навстречу.

Для зверей приятель я хороший,

Каждый стих мой душу зверя лечит.

Я ношу цилиндры не для женщин,

В глупой страсти сердце жить не в силе.

В нем удобней, грусть свою уменьшив,

Золото овса давать кобыле.

Средь людей я дружбы не имею,

Я другому покорился царству.

Каждому здесь кобелю на шею

Я готов отдать свой лучший галстук.

Я московский озорной гуляка,

По всему Тверскому околотку

В переулке каждая собака

Знает мою легкую походку.

И теперь уж я болеть не стану,

Прояснилась омуть в сердце мглистом.

Оттого прослыл я шарлатаном,

Оттого прослыл я скандалистом.

Я обманювати себе не стану,

Залягла турбота в серці млистим.

Чому вслався я шарлатаном?

Чому уславився я скандалістом?

Не злодій я і не грабував лісом,

Не стріляв нещасних по в'язницях.

Я всього лише вуличний повіса,

Усміхнений зустрічним особам.

Я московський бешкетний гуляка,

По всьому Тверському ліжку

У провулку кожен собака

Знає мою легку ходу.

Кожен задрипаний кінь

Головою киває мені назустріч.

Для звірів друг я добрий,

Кожен вірш мій душу звіра лікує.

Я ношу циліндри не для жінок,

У безглуздій пристрасті серце жити не в силі.

У ньому зручніше, сум свій зменшивши,

Золото вівса давати кобилу.

Серед людей я дружби не маю,

Я іншому підкорився царству.

Кожному тут собакі на шию

Я готовий віддати свою кращу краватку.

Я московський бешкетний гуляка,

По всьому Тверському ліжку

У провулку кожен собака

Знає мою легку ходу.

І тепер я хворіти не стану,

Прояснилася вир у серці імлистим.

Тому уславився я шарлатаном,

Тому уславився я скандалістом.