Прикоснись - Виктор Королёв

Не плачь, красавица, при мне — ты так мне нравишься.

А все тревоги на душе — ты с ними справишься.

Не плачь, красавица моя, такая милая.

Я не оставлю никогда тебя, любимая.

Прикоснись к плечу, к плечу моему, родная!

О тебе такой, такой думал, вспоминая!

Зашумят сады, сады мягкою листвою!

На заре окутал дым белою фатою.

Прикоснись к плечу, к плечу моему, родная!

О тебе такой, такой думал, вспоминая!

Зашумят сады, сады мягкою листвою!

На заре окутал дым белою фатою.

В ответ звучат твои слова, волною катятся!

А мне так трудно без тебя, хочу покаяться!

Не плачь, красавица, при мне — ты так мне нравишься.

И знай, что в сердце навсегда моём останешься.

Прикоснись к плечу, к плечу моему, родная!

О тебе такой, такой думал, вспоминая!

Зашумят сады, сады мягкою листвою!

На заре окутал дым белою фатою.

Прикоснись к плечу, к плечу моему, родная!

О тебе такой, такой думал, вспоминая!

Зашумят сады, сады мягкою листвою!

На заре окутал дым белою фатою.

На заре окутал дым белою фатою.

Неплач, красуне, при мені—ти мені подобаєшся.

А всі тривоги на душі — ти з ними впораєшся.

Неплач, красуне моя, така мила.

Я не залишу ніколи тебе, кохана.

Доторкнися до плеча, до плеча мого, рідна!

Про тебе такий, такий думав, згадуючи!

Зашумлять сади, сади м'яким листям!

На зорі огорнув дим білою фатою.

Доторкнися до плеча, до плеча мого, рідна!

Про тебе такий, такий думав, згадуючи!

Зашумлять сади, сади м'яким листям!

На зорі огорнув дим білою фатою.

Відповідь звучать твої слова, хвилею котяться!

А мені так важко без тебе, хочу покаятися!

Неплач, красуне, при мені—ти мені подобаєшся.

І знай, що в серце назавжди моєму залишишся.

Доторкнися до плеча, до плеча мого, рідна!

Про тебе такий, такий думав, згадуючи!

Зашумлять сади, сади м'яким листям!

На зорі огорнув дим білою фатою.

Доторкнися до плеча, до плеча мого, рідна!

Про тебе такий, такий думав, згадуючи!

Зашумлять сади, сади м'яким листям!

На зорі огорнув дим білою фатою.

На зорі огорнув дим білою фатою.