Наливай - Виктор Королёв

Ты из Одессы к нам приехал и в наш холодный день привез

Раскаты грома, ветер смеха, дыханье моря, запах роз.

Я объяснять тебе не стану, ты сам поймешь, как мы живем.

Мы опрокинем по стакану и от души опять нальем.

Припев:

Наливай, наливай, по последней наливай, на душе так одиноко, хочешь вой,

а хочешь лай.

Наливай, наливай, по последней наливай, на душе так одиноко, хочешь вой,

а хочешь лай.

Ты — одессит, и это значит, что от рождения и навек,

Ты сын веселья и удачи, ты настоящий человек!

И мне с тобой, пижон одесский, так хорошо гулять и пить,

Под анекдот, вполне уместный, опять верить и любить.

Припев:

Наливай, наливай, по последней наливай, на душе так одиноко, хочешь вой,

а хочешь лай.

Наливай, наливай, по последней наливай, на душе так одиноко, хочешь вой,

а хочешь лай.

Ти з Одеси до нах приїхав і в наш холодний день привіз

Розкати грому, вітер сміху, подих моря, запах троянд.

Я пояснювати тобі не стану, ти сам зрозумієш, як ми живемо.

Ми перекинемо по склянці і від душі знову наллємо.

Приспів:

Наливай, наливай, по останній наливай, на душі так самотньо, хочеш вий,

а хочеш гавкіт.

Наливай, наливай, по останній наливай, на душі так самотньо, хочеш вий,

а хочеш гавкіт.

Ти — одесит, і це означає, що від народження і навік,

Ти син веселощів і удачі, ти справжня людина!

І мені з тобою, піжон одеський, так добре гуляти і пити,

Під анекдот, цілком доречний, знову вірити і любити.

Приспів:

Наливай, наливай, по останній наливай, на душі так самотньо, хочеш вий,

а хочеш гавкіт.

Наливай, наливай, по останній наливай, на душі так самотньо, хочеш вий,

а хочеш гавкіт.