Как берёзка дрожала... - Виктор Королёв

Не устану вспоминать я милые глаза.

На ресницах в час прощания таяла слеза.

Помню, как стоял с тобою, и шумел вокзал,

Той далекою весною я солдатом стал.

Припев:

Как березка дрожала Алла, трепетала листвой.

Ты меня провожала Алла и шептала: ты мой!

Как дорожка бежала Алла от весны до весны.

Дни и ночи считал я, о тебе видел сны.

Письма нежные мне часто посылала ты.

Были солнцем средь ненастья о тебе мечты.

Время птицей улетело, скоро мне домой.

Знала б ты, как мне хотелось встретиться с тобой.

Припев:

Как березка дрожала Алла, трепетала листвой.

Ты меня провожала Алла и шептала: ты мой!

Как дорожка бежала Алла от весны до весны.

Дни и ночи считал я, о тебе видел сны.

За неделю до приказа вдруг пришло письмо.

Из короткого рассказа понял я одно:

Ты, конечно, извинялась за поступок свой,

Навсегда со мной прощалась, у тебя — другой.

Припев:

Как березка дрожала Алла, трепетала листвой.

Ты меня провожала Алла и шептала: ты мой!

Как дорожка бежала Алла от весны до весны.

Дни и ночи считал я, но не встретились мы…

Не втомлюсь згадувати я милі очі.

На віях у годину прощання танула сльоза.

Пам'ятаю, як стояв з тобою, і шумів вокзал,

Тієї далекої весни я солдатом став.

Приспів:

Як берізка тремтіла Алла, тремтіла листям.

Ти мене проводжала Алла і шепотіла: ти мій!

Як доріжка бігла Алла від весни до весни.

Дні і ночі вважав я, про тебе бачив сни.

Листи ніжні мені часто посилала ти.

Були сонцем серед негоди про тебе мрії.

Час птахом відлетів, скоро мені додому.

Знала б ти, як мені хотілося зустрітися з тобою.

Приспів:

Як берізка тремтіла Алла, тремтіла листям.

Ти мене проводжала Алла і шепотіла: ти мій!

Як доріжка бігла Алла від весни до весни.

Дні і ночі вважав я, про тебе бачив сни.

За тиждень до наказу раптом надійшов лист.

З короткої розповіді зрозумів я одне:

Ти, звичайно, вибачалася за вчинок свій,

Назавжди зі мною прощалася, у тебе — інший.

Приспів:

Як берізка тремтіла Алла, тремтіла листям.

Ти мене проводжала Алла і шепотіла: ти мій!

Як доріжка бігла Алла від весни до весни.

Дні і ночі вважав я, але не зустрілися ми ...