Белая сирень - Виктор Королёв

Голова моя дурманная, похмельная

Ничего не помнит нынче поутру.

А сирень в твоем саду такая белая,

Словно свадебное платье на ветру.

Припев:

Белая ты, белая, белая сирень!

Белую девчоночку заманил я в тень.

Белая ты, белая, белая сирень!

Как легли, не помню я, в белую постель.

В стельку-матушку меня пора весенняя,

Напоила, как настойкою, собой.

Что же ты, моя сирень, такая белая,

Сотворила прошлой ноченькой со мной?

Припев:

Белая ты, белая, белая сирень!

Белую девчоночку заманил я в тень.

Белая ты, белая, белая сирень!

Как легли, не помню я, в белую постель.

О любви такой не думал и не ведал я,

Вот и встретился с непрошеной судьбой.

А мечту мою сирень листвой развеяла,

Прошептав, не будешь ты моей женой.

Припев:

Белая ты, белая, белая сирень!

Белую девчоночку заманил я в тень.

Белая ты, белая, белая сирень!

Как легли, не помню я, в белую постель.

Белая ты, белая, белая сирень!

Белую девчоночку заманил я в тень.

Белая ты, белая, белая сирень!

Как легли, не помню я, в белую постель.

Голова моя дурманна, похмельна

Нічого не пам'ятає нині вранці.

А бузок у твоєму саду така біла,

Немов весільну сукню на вітрі.

Приспів:

Білий ти, білий, білий бузок!

Біле дівчисько заманив я тінь.

Білий ти, білий, білий бузок!

Як лягли, не пам'ятаю я, у білу постіль.

У стельку-матінку мене пора весняна,

Напоїла, як настойкою, собою.

Що ти, мій бузок, такий білий,

Створила минулої ночі зі мною?

Приспів:

Білий ти, білий, білий бузок!

Біле дівчисько заманив я тінь.

Білий ти, білий, білий бузок!

Як лягли, не пам'ятаю я, у білу постіль.

Про любов такої не думав і не знав я,

От і зустрівся з непрошеною долею.

А мрію мою бузок листям розвіяла,

Прошептавши, не будеш ти моєю дружиною.

Приспів:

Білий ти, білий, білий бузок!

Біле дівчисько заманив я тінь.

Білий ти, білий, білий бузок!

Як лягли, не пам'ятаю я, у білу постіль.

Білий ти, білий, білий бузок!

Біле дівчисько заманив я тінь.

Білий ти, білий, білий бузок!

Як лягли, не пам'ятаю я, у білу постіль.