Nekaunība - Ренарс Кауперс, Viegli

Man reizēm ļoti kauns

Reizēm nemaz nav kauna

Reizēm man ļoti patīk ubagot

Ieeju mājās, saku vai jūs nevarētu man dot

Maizi, kādu piciņu sviesta, pabarot, pabarot

Man nemaz nav kauna, ja man prasa kā tā drīkst

Klīst bez darba tāds dūšīgs cilvēks, jauns vēl un veselīgs

Vai tad jums nevajag, es saku, jokdarus augstumus

Dvēselei vajag, es saku, arī svētos rakstus

No manis jūsu dārzā tā pelni staro

No manis tās skumjas vakaros pļavās garo

Мені іноді дуже соромно

Іноді це зовсім не соромно

Іноді я дуже люблю благати

Вхід додому, скажімо, не могли б ви мені дати

Хліб, трохи масла, годувати, годувати

Мені зовсім не соромно, якщо мене про це попросять

Здоровенька людина, молода й здорова, тиняється без роботи

Не треба, кажу, якісь висоти

Душа потребує, я кажу, священних писань

Він випромінює від мене попіл у вашому саду

Сумую вечорами на луках