Я шагаю по Москве - Вася Обломов

А я иду, шагаю по Москве, передо мной долбят лёд таджики,

Через киевский мост, мимо хамсуда, где умеют находить улики.

И я иду, шагаю по Москве, а мне так хотелось проехать,

Но в глазах стоит садовое кольцо, оно стоит и не может ехать.

В Москву приезжают со всех городов, со всех республик народы.

И долго тянутся друг за другом годы плохой погоды.

В Москву приезжают и остаются жить и некуда ехать дальше.

Москва не верит слезам, потому что здесь и так достаточно фальши.

Припев:

А я иду, шагаю по Москве,

А я иду, шагаю по Москве.

Здравствуй, Москва!

Здравствуй, Москва!

А я иду, шагаю…

А я иду, шагаю по Москве, периодически здесь слышатся взрывы.

Здесь жертвы терактов, главы правительств и очень дорогие квартиры.

Сдается в аренду за дорого место в бетонной коробке,

Умрёт пациент в машине скорой помощи, которая застряла в пробке.

Откроются офисы на месте дома, построенного в XIX-м веке.

На стройке работают от звонка до звонка и там же живут узбеки.

В съёмных квартирах проходит жизнь и вот исчезают надежды.

В Москве тяжело и бессмысленно жить, Москва не такая, как прежде.

Припев:

А я иду, шагаю по Москве,

А я иду, шагаю по Москве.

Здравствуй, Москва!

Здравствуй, Москва!

А я иду, шагаю…

А я іду, крокую по Москві, переді мною довбають лід таджики,

Через київський міст, повз хамсуд, де вміють знаходити докази.

І я іду, крокую по Москві, а мені так хотілося проїхати,

Але в очах стоїть садове кільце, воно стоїть і не може їхати.

До Москви приїжджають з усіх міст, з усіх республік народи.

І довго тягнуться один за одним роки поганої погоди.

До Москви приїжджають і залишаються жити і нікуди їхати далі.

Москва не вірить сльозам, бо тут і так достатньо фальші.

Приспів:

А я іду, крокую по Москві,

А я іду, крокую по Москві.

Доброго дня, Москва!

Доброго дня, Москва!

А я іду, крокую...

А я іду, крокую Москвою, періодично тут чуються вибухи.

Тут жертви терактів, глави урядів і дуже дорогі квартири.

Здається в оренду за дороге місце в бетонній коробці,

Помре пацієнт у машині швидкої допомоги, яка застрягла в пробці.

Відкриються офіси на місці будинку, побудованого в XIX столітті.

На будівництві працюють від дзвінка до дзвінка і там живуть узбеки.

У орендованих квартирах проходить життя і ось зникають надії.

У Москві важко і безглуздо жити, Москва не така, як раніше.

Приспів:

А я іду, крокую по Москві,

А я іду, крокую по Москві.

Доброго дня, Москва!

Доброго дня, Москва!

А я іду, крокую...