Чтоб рубль стоял, и деньги были - Вася Обломов

Так хотелось навстречу лету к океану лететь на Бали.

Жаль, но, чтобы летать по свету, нужны деньги, а не рубли.

Из продажи пропала гречка, меньше доллара стоит бензин.

И зеленого нет человечка, чтоб от цен охранял магазин

И опять пополняется нищих и беднеющих ровный строй,

Пробивает нам рубль днище затвердевшей своею рукой.

Или это истории веха?

Или это лажает Греф?

Или рубль упал от смеха, наши новости посмотрев?

Надышался ядерной пыли, от величия задрожал,

Он, ничьей не подвластен силе, поскользнулся и сам упал.

Отпустили его, пускай плавает, не оставит страну в беде!

Ведь родное бабло хоть и падает, но зато не тонет в воде.

Обнажая рубля бессилие против западных ценных бумаг,

Иностранной валюты насилие нам устроил коварный враг!

Дорожает шенгенская виза.

Наш народ аннексировал дно.

И никто не стучится снизу.

Рубль падает, все говно!

В магазинах у нас сыр российский, и в Сбербанке народ стоит.

А в Москве воздух словно норильский, и на площади Ленин спит.

По итогам прошедшего года мы по сто символично нальем -

И припомним того урода, что оставил нас всех с рублем.

Так хотілося назустріч льоту до океану летіти на Балі.

Жаль, але, щоб літати по світу, потрібні гроші, а не рублі.

З продажу зникла гречка, менше за долар коштує бензин.

І зеленої немає чоловічка, щоб від цін охороняв магазин

І знову поповнюється жебраків і бідніють рівний лад,

Пробиває нам рубль днище затверділою своєю рукою.

Чи це історії віху?

Чи це лагодить Греф?

Чи карбованець упав від сміху, наші новини подивившись?

Надихався ядерного пилу, від величі затремтів,

Він, нічиїй не підвладний силі, послизнувся і впав.

Відпустили його, хай плаває, не залишить країну в біді!

Адже рідне бабло хоч і падає, зате не тоне у воді.

Оголюючи рубля безсилля проти західних цінних паперів,

Іноземної валюти насильство нам влаштував підступний ворог!

Дорожує шенгенська віза.

Наш народ анексував дно.

І ніхто не стукає знизу.

Рубль падає, все гівно!

У магазинах у нас сир російський, і в Ощадбанку народ стоїть.

А в Москві повітря ніби норильське, і на площі Ленін спить.

За підсумками минулого року ми по сто символічно наллємо.

І пригадаємо того виродку, що залишив нас усіх з карбованцем.