Нож - Варя Демидова

верить в приметы

зачем тебе этот пустяк

если любимой напишешь письмо

не забудь восклицательный знак

впрочем, с нейронами это не так

у перекрестка бродить как-нибудь

и на ступенях родную свою не целую

мост у пруда, убегай

не считая до ста тополя

ты их мне все равно нарисуй

синими красками мне до конца

дребезгами нашими стал

ты забери у единственной, ты забери

пару чудесных мгновений, перчатку и брошь

не вспоминай, чтов тринадцатый день

я уронила нечаянно нож

верить в приметы

кто выдумал этот пустяк

я уронила — никто не пришел

вірити в прикмети

навіщо тобі ця дрібниця

якщо коханій напишеш лист

не забудь знак оклику

втім, з нейронами це не так

у перехрестя блукати якось

і на ступенях рідну свою не цілу

міст у ставка, тікай

не рахуючи до ста тополі

ти їх мені все одно намалюй

синіми фарбами мені до кінця

брехнями нашими став

ти забери у єдиної, ти забери

пару чудових миттєвостей, рукавичку і брошку

не згадуй, що в тринадцятий день

я впустила ненароком ніж

вірити в прикмети

хто вигадав цю дрібницю

я упустила — ніхто не прийшов