Дождь - Валерий Сюткин

Дождь, грифелем штрихи, белые стихи

Чёрно-белый свет, а тебя всё нет

Без тебя смывает дождь позолоченную ложь

Старых ссор и глупых слов, обидных слов

Знаю я, чем дольше ждёшь, тем скорее ты придёшь

И раскрасишь чёрно-белый мир мой

Вновь я пою себе песню о тебе

Складываю вновь, как стихи любовь

Без тебя смывает дождь позолоченную ложь

Старых ссор и глупых слов, обидных слов

Знаю я, чем дольше ждёшь, тем скорее ты придёшь

И раскрасишь чёрно-белый мир мой

Дождь.

Сколько раз я ждал, знаешь ты одна

Капли собирал с тёмного окна

Без тебя смывает дождь позолоченную ложь

Старых ссор и глупых слов, обидных слов

Знаю я, чем дольше ждёшь, тем скорее ты придёшь

И раскрасишь чёрно-белый мир мой

Вновь за стеной дождя вижу я тебя…

Дощ, грифелем штрихи, білі вірші

Чорно-біле світло, а тебе все немає

Без тебе змиває дощ позолочену брехню

Старих сварок і дурних слів, образливих слів

Знаю я, чим довше чекаєш, тим швидше ти прийдеш

І розфарбуєш чорно-білий світ мій

Знову я співаю пісню про тебе

Складаю знову, як вірші кохання

Без тебе змиває дощ позолочену брехню

Старих сварок і дурних слів, образливих слів

Знаю я, чим довше чекаєш, тим швидше ти прийдеш

І розфарбуєш чорно-білий світ мій

Дощ.

Скільки разів я чекав, знаєш ти одна

Краплі збирав із темного вікна

Без тебе змиває дощ позолочену брехню

Старих сварок і дурних слів, образливих слів

Знаю я, чим довше чекаєш, тим швидше ти прийдеш

І розфарбуєш чорно-білий світ мій

Знов за стіною дощу бачу я тебе...