Дождь пройдёт... - Валерий Сюткин

Как на пленке старой, чертит дождь окно,

Люди, тротуары — все в немом кино,

Но до самой первой утренней звезды

Дождь пройдет и смоет все следы.

Ночью будет кто-то под дождем бродить,

Все искать кого-то, и не находить,

Но до самой первой утренней звезды

Дождь пройдет и смоет все следы.

Светлая печаль,

В дождь всегда чего-то жаль,

И слова об этом — словно дым,

И до самой первой утренней звезды

Дождь пройдет и смоет их следы.

Но до самой первой утренней звезды

Дождь пройдет и смоет…

Як на плівці старої, креслить дощ вікно,

Люди, тротуари— все в німому кіно,

Але до найпершої ранкової зірки

Дощ пройде і змиє всі сліди.

Вночі буде хтось під дощем тинятися,

Все шукати когось, і не знаходити,

Але до найпершої ранкової зірки

Дощ пройде і змиє всі сліди.

Світлий смуток,

У дощ завжди чогось шкода,

І слова про этому — немов дим,

І до найпершої ранкової зірки

Дощ пройде і змиє їх сліди.

Але до найпершої ранкової зірки

Дощ пройде і змиє…