Записка - Uma2rman

Разгулялись вьюги, как сошли с ума;

С головой хотят снегом замести.

И по всей округе разлилась зима.

Все сломал шутя, ты меня прости.

Припев:

Мы стояли вдвоем, ты молчала, я тоже.

Город сжался в проем твоей тесной прихожей.

И леса и поля, мир с людьми и машинами —

Замерла земля, словно ни души на ней.

Я записку тебе бросил в ящик, прочти.

Я уже не вернусь, я уверен почти…

Телефон поменяй, кого хочешь люби —

Только не меня, слышишь?

Разгулялись вьюги — все поют, поют;

Словно на врага щерится февраль.

Лошади по кругу тащат жизнь мою!

Ты скорей меня из души стирай.

Припев:

Мы стояли вдвоем, ты молчала, я тоже.

Город сжался в проем твоей тесной прихожей.

И леса и поля, мир с людьми и машинами —

Замерла земля, словно ни души на ней.

Я записку тебе бросил в ящик, прочти.

Я уже не вернусь, я уверен почти…

Телефон поменяй, кого хочешь люби —

Только не меня, слышишь?

Все ж это не правда — время не лечит нас:

Месяцы, года, белые бинты;

Лгать себе не надо… Все б отдал сейчас,

Чтобы как тогда — снова рядом ты…

Припев:

Мы стояли вдвоем, ты молчала, я тоже.

Город сжался в проем твоей тесной прихожей.

И леса и поля, мир с людьми и машинами —

Замерла земля, словно ни души на ней.

Я записку тебе бросил в ящик, прочти.

Я уже не вернусь, я уверен почти…

Телефон поменяй, кого хочешь люби —

Только не меня, только не меня!

Розгулялися завірюхи, як збожеволіли;

З головою хочуть снігом замісти.

І по всій окрузі розлилася зима.

Все зламав жартома, ти мене вибач.

Приспів:

Ми стояли вдвох, ти мовчала, я теж.

Місто стислося в твоєму тісному передпокої.

І ліси і поля, мир з людьми та машинами —

Завмерла земля, немов ні душі на ній.

Я записку тобі кинув у ящик, прочитай.

Я вже не повернуся, я переконаний майже ...

Телефон поміняй, кого хочеш кохати—

Тільки не мене, чуєш?

Розгулялися завірюхи - всі співають, співають;

Неначе на ворога щериться лютий.

Коні по кругу тягнуть життя моє!

Ти швидше мене з душі прай.

Приспів:

Ми стояли вдвох, ти мовчала, я теж.

Місто стислося в твоєму тісному передпокої.

І ліси і поля, мир з людьми та машинами —

Завмерла земля, немов ні душі на ній.

Я записку тобі кинув у ящик, прочитай.

Я вже не повернуся, я переконаний майже ...

Телефон поміняй, кого хочеш кохати—

Тільки не мене, чуєш?

Все ж це неправда — час не лікує нас:

Місяці, роки, білі бинти;

Брехати собі не треба… Все б віддав зараз,

Щоб як тоді — знову поряд ти…

Приспів:

Ми стояли вдвох, ти мовчала, я теж.

Місто стислося в твоєму тісному передпокої.

І ліси і поля, мир з людьми та машинами —

Завмерла земля, немов ні душі на ній.

Я записку тобі кинув у ящик, прочитай.

Я вже не повернуся, я переконаний майже ...

Телефон поміняй, кого хочеш кохати—

Тільки не мене, тільки не мене!