Nichts haut einen Seemann um - Udo Lindenberg, Das Panik-Orchester

Die Boote sind noch draußen

die Kneipe ist noch leer

außer mir nur der alte Käpt'n

der ist immer hier

der fährt nicht mehr

der sitzt hier jeden Nachmittag und prüft den Rum

doch nach dem dritten Glas schon singt er leise:

Nichts haut einen Seemann um!

…ihn doch

und er träumt von seinen guten Tagen

da konnt' er zehnmal mehr vertragen

Über'm Tresen hängen Ansichtskarten

die hat er mal geschickt

und er denkt an die Japanerin

die war so schön verückt

ja, damals war er noch ein schneller Junge

das Leben war lebenswert

doch was bleibt einem Seemann, der nicht mehr fährt?

Die Boote sind im Hafen

die Männer kommen gleich

der Käpt'n wankt nach Hause

er schleppt sich übern Deich

er will nicht, daß die anderen sagen:

Der kann ja wirklich nicht mehr viel vertragen

und nun singt er sein Lied

in den stürmischen Wind

Човни ще надворі

паб досі порожній

крім мене тільки старий капітан

він завжди тут

він більше не їздить

він сидить тут щодня вдень і перевіряє ром

але після третьої чарки тихо співає:

Ніщо не збиває моряка!

...його

і він мріє про свої хороші дні

він міг взяти в десять разів більше

Листівки висять над прилавком

він одного разу надіслав

і він думає про японку

вона була така божевільна

так, він тоді був швидким хлопчиком

життя варте того, щоб прожити

але що залишається моряку, який більше не пливе?

Човни в гавані

ідуть чоловіки

капітан хитаючись додому

він тягнеться через дамбу

він не хоче, щоб інші казали:

Він справді не може прийняти більше

а тепер він співає свою пісню

на штормовому вітрі