No Future - Udo Lindenberg, Max Herre

Du sagst: No Future!

Nur noch drei Jahre, dann werden wir alle krepieren

Du sagst, die Gifte wären das einzig Wahre

Und damit willst du dich allmählich wegjonglieren

Du bist erst 15. Auf deiner Jacke steht: No fun!

Wär' nichts zu ändern, fängst auch erst gar nicht mehr mit irgendwas an

Du sagst: Wie Hiroshima, die ganze Welt in Asche und Schutt

Und der Zug rast dem Abgrund entgegen

Und die Bremsen sind kaputt!

Das Schlimme ist, ich kann dich fast verstehen

Doch ich will diesen Weg nicht mit dir gehen

Du hast alle Waffen abgelegt und aufgegeben

Und irgendwie aufgehört, zu leben

Wenn meine Hoffnung voll am Ende wär'

Dann gäb's für mich auch nichts zu singen mehr

Denn was soll’n dann noch solche Lieder und Gedanken

Wenn das Raumschiff Erde, gesteuert von ein paar Kranken

Von ein paar irren Kamikazepiloten

Ja, sind wir denn all' solche Vollidioten

Vergeblich all' die Bücher der Dichter und Philosophen

Und es regieren immer noch die Ganoven

Nein, ich will kein Dichter sein, der Blumen bringt

An das Grab der Vernunft, und da was Schlaues singt

Che Guevara und Luther King dürfen nicht umsonst gestorben sein

Sonst pack' ich mein Mikrofon für immer ein!

Ви кажете: немає майбутнього!

Ще три роки, і ми всі помремо

Ви кажете, що отрути справжня справа

І з цим ви хочете поступово жонглювати собою

Тобі лише 15. На твоїй куртці написано: «Не весело!»

Якби нічого не можна було змінити, ви б навіть не починали нічого

Ви кажете: як Хіросіма, весь світ у попелі та руїнах

І мчить потяг до прірви

І гальма зламані!

Погано те, що я майже розумію вас

Але я не хочу йти цим шляхом з тобою

Ви склали всю зброю і здалися

І якось перестав жити

Якби моя надія закінчилася

Тоді мені більше не було б чого співати

Бо до чого такі пісні та думки

Якщо космічний корабель Земля, пілотований кількома хворими

Якимись божевільними пілотами-камікадзе

Та ми всі такі ідіоти?

Даремно всі книги поетів і філософів

А шахраї все ще правлять

Ні, я не хочу бути поетом, який приносить квіти

На могилі розум, а там щось розумне співає

Че Гевара і Лютер Кінг, мабуть, не померли марно

Інакше я запакую свій мікрофон назавжди!