Flipper - Udo Lindenberg, Das Panik-Orchester

Wenn ich jetzt nicht geh, ist es bald zu spät

dann bleib ich hier für immer kleben

ein Junge wie ich, ständig fragt der sich

ob das die stärkste Art ist zu leben

es fällt mir wirklich schwer, so schwer

dich zu verlassen

denn ich lieb dich sehr

doch jeder weitere Tag mit dir

macht ihn kaputt, den Zigeuner in mir —

ich muß doch erst noch den Amazonas runterrudern

mit 'ner wilden Dschungelbraut

und dan zum Himalaja, zum Schneemenschen Yeti

bevor der wieder auftaut

und außerdem mit meinem Rock 'n' Roll-Komplizen

immer wieder müde Menschen wecken

bevor wir dann in einer Manhattan-Bar

an unserem Durchdreh-Lebensstil verrecken

Schade, denn du wärst sie gewesen

die Frau, zu der ich mich bekenn'

mit der ich durch ein ganzes Leben renn'

es zieht mich so zu dir hin

doch ich kann’s nicht akzeptieren

weil ich tief drin ein Flipper bin!

Wir hatten große Pläne

doch jetzt stehst du da und weinst

es tut mir sehr weh, es tut mir sehr leid

und ich weiß, es ist hart

zu verstehn, daß ich wieder los muß

wir hatten eine viel zu starke Zeit

als ich ankam, war ich so sicher

wir sind jetzt Romeo und Julia

das lag bestimmt nicht an dir

daß es wieder nur Durchreise

und immer noch nicht der letzte Bahnhof war

Schade, denn du wärst sie gewesen

die Frau, zu der ich mich bekenn'

mit der ich durch ein ganzes Leben renn'

ich gehör' zwar zu dir, trotzdem haut das nicht hin

weil ich doch leider nur ein Flipper bin!

Якщо я не піду зараз, то скоро буде пізно

тоді я застрягну тут назавжди

такий хлопець, як я, завжди запитує себе

якщо це найсильніший спосіб життя

мені справді важко, так важко

покинути тебе

бо я тебе дуже люблю

але через день з тобою

знищує в мені циганку —

Мені все ще треба веслувати Амазонкою

з дикими джунглями нареченою

а потім у Гімалаї, до сніговика Єті

до того, як він знову відтане

а також з моїм спільником з рок-н-ролу

завжди буди втомлені люди

перед тим, як ми потім у барі на Манхеттені

вмирати від нашого божевільного способу життя

Шкода, бо ти був би нею

жінка, якій я зізнаюся

з яким я пробігаю ціле життя

Мене так тягне до тебе

але я не можу прийняти це

Бо в глибині душі я пінбол!

У нас були великі плани

але тепер ти стоїш і плачеш

мені дуже боляче, мені дуже шкода

і я знаю, що це важко

щоб зрозуміти, що я маю йти знову

у нас було занадто сильно

коли я приїхав, я був упевнений

ми тепер Ромео і Джульєтта

це точно була не твоя вина

що воно знову проходить

і все ще не остання станція

Шкода, бо ти був би нею

жінка, якій я зізнаюся

з яким я пробігаю ціле життя

Я належу тобі, але це все одно не працює

бо, на жаль, я просто гравець у пінбол!