3000 шагов - Тяни-Толкай

Мне под ноги бросилась весна

Жалобно просила:

«Обогрей.

Приголубь.

Озябла.

Я одна.

В обе щеки расцелуй смелей.

Подними над снежной целиной,

Чтоб увидеть матушку-зарю.

Спрячь от ветра, от беды укрой,

Я тебя по-царски награжу.

Припев:

Я отпущу тебя на волю, к раздолью.

В 3000 шагов.

Я опою тебя слезою, хмельною

Студеных родников".

Поднял я весну лицом к заре.

Километры нес на встречу ей,

Что же ты забыла в январе?

Ничего, дотянем, не робей!

Небо распахнуло ворота

В несколько не струганных досок.

Позади терялись города,

Тысячи растоптанных дорог

Припев:

Я отпущу тебя на волю, к раздолью.

В 3000 шагов.

Я опою тебя слезою, хмельною

Студеных родников.

Мені під ноги кинулася весна

Жалібно просила:

«Обігрів.

Приголуб.

Озябла.

Я одна.

Обидві щоки розцілуй сміливіше.

Підніми над сніговою цілиною,

Щоб побачити матінку-зорю.

Сховай від вітру, від біди вкрий,

Я тебе по-царськи нагороджу.

Приспів:

Я відпущу тебе на волю, до роздолля.

У 3000 кроків.

Я спою тебе сльозою, хмільною

Студених джерел".

Підняв я весну обличчям до зорі.

Кілометри ніс на зустріч їй,

Що ж ти забула в січні?

Нічого, дотягнемо, не робей!

Небо відчинило ворота

Кілька неструганих дощок.

Позаду губилися міста,

Тисячі розтоптаних доріг

Приспів:

Я відпущу тебе на волю, до роздолля.

У 3000 кроків.

Я спою тебе сльозою, хмільною

Студених джерел.