Nachtschattengewächs - Tua

Und ich fall', endlose Lichtschlieren zieren

Überbeleuchtete Straßen, wie gemacht um sich zu verlieren

Da oben steht «Du bist niemand» in Leuchtreklame

Mit immer neuen Namen

In immer neuen Farben

Schnappschüsse so

Zusammenhangslos

U-Bahn ohne Endstation

Geschwindigkeit sehr hoch

Ich bin verloren, doch fühle mich eher wohl

Getragen von der leichten Gewissheit, ich bin wertlos

Leute tanzen in Zeitlupe und unehrlich

Ich fühl' mich, als ob mein Kopf blutleer ist

Es ist unmerklich

Sterb' ich ein paar kleine Tode zwischendurch

Ich dachte, sie sieht zu mir, aber sie sieht durch mich hindurch

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Ich bin frei, keine Verantwortung für mich selbst

Kreis zu hoch über allem anderen auf der Welt

Es ist warmes Dunkel, vertraute Leere

Souveränität, als wären das hier meine letzten Stunden auf der Erde

Ich glaub', ich sterbe

Sensation, ein Kopfschuss aus Glückshormonen

Er färbt die Wände rot

Merk', das Ende droht

Ich fühle mich widersprüchlich

Der kleine Frieden hier in diesem Glück ist viel zu brüchig

Die Nacht erdrückt mich

Zerteilt und begräbt mich

Ich möchte jetzt kindisch sein, wie «Keiner versteht mich»

In dunklen Fensterscheiben seh' ich mein Spiegelbild

Wider Willen

Ich guck' weg, es guckt immer noch

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Ich war g’rad' in der Gegend, dachte, ich schau vorbei

Kau ein paar Fingernägel und prügel' mich mit der Zeit

Durch die Jalousie kriecht langsam Helligkeit

Und ich krieche als riesige Schnecke auf meinem Selbstmitleid

Ich könnte schwören, dass dieses Zimmer enger wächst

Ich hör' mich die Schatten schimpfen: «Hände weg, ihr Menschenfresser»

Ich werd' belagert von grellwacher Müdigkeit

Bis nur noch ein schmaler Faden übrig bleibt und ich schlaf'

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

Nachtschattengewächs

І я падаю, нескінченні смуги світла прикрашають

Освітлені вулиці змушені заблукати

Там нагорі на неонових вивісках написано «Ти ніхто».

З новими іменами

Завжди в нових кольорах

такі знімки

незв'язне

Метро без кінцевої зупинки

швидкість дуже висока

Я загубився, але мені легше

Охоплений легкою впевненістю, що я нікчемний

Люди танцюють уповільнено й нечесно

Я відчуваю, що моя голова порожня від крові

Це непомітно

Я помираю кількома маленькими смертями між ними

Я думав, що вона дивиться на мене, але вона дивиться крізь мене

пасльон

пасльон

пасльон

пасльон

пасльон

пасльон

Я вільний, не відповідаю за себе

Коло занадто високо над будь-яким іншим у світі

Це тепла темрява, знайома порожнеча

Суверенітет, ніби це були мої останні години на землі

Мені здається, що я вмираю

Відчуття, набір гормонів щастя

Він фарбує стіни в червоний колір

Пам’ятайте, кінець неминучий

Я відчуваю, що мені суперечать

Маленький спокій тут, у цьому щасті, занадто крихкий

Ніч мене пригнічує

Розділіть і поховайте мене

Я хочу зараз бути по-дитячому, як "Мене ніхто не розуміє"

Я бачу своє відображення в темних вікнах

Проти моєї волі

Я відводжу погляд, воно все ще дивиться

пасльон

пасльон

пасльон

пасльон

пасльон

пасльон

Я якраз був у цьому районі, думав зайти

Погризі нігті і побий мене з часом

Яскравість повільно проповзає крізь жалюзі

А я повзаю, як велетенський равлик по своєму саможалості

Я можу поклясться, що ця кімната стає тіснішою

Я чую, як тіні мене лають: «Руки геть, канібали»

Мене облягає повна втома

Поки не залишиться вузька нитка і я сплю

пасльон

пасльон

пасльон

пасльон

пасльон

пасльон

пасльон

пасльон

пасльон

пасльон

пасльон