Пивная келья - Тролль Гнёт Ель

Я устал и ухожу

Из мира полным суетой,

Где лишь иссушенная чаша

Есть одна моей судьбой,

Где остались только боль,

Непонимание и страх…

Все знайте: ордена Пресветлого Хмеля

Я теперь монах!

В моей келье разлился

Свет, миновав стекло,

И его янтарный свет

Самим солнцем вдохновлен,

Я ловлю тот дивный свет

На свое лицо…

Телу страждущему дарит он Желанное тепло!

Знаю только я один,

Как велик мой господин,

Сколько открытий и чудес

Познал я вместе с ним,

Над землею день за днем

Он меня носит на руках…

Недаром ордена Пресветлого Хмеля

Покорный я монах!

В моей келье с небес

Мана льётся мне в уста,

И упоением полна

Моя кружится голова,

Точно путнику в жару,

Дана блаженная роса,

И услышу я, закрыв глаза,

Благие голоса:

(Да яви верному рабу своему милость свою

Да напитай влагой неиссякаемую жажду его)

Я втомився і йду

З світу повним метушнею,

Де лише висушена чаша

Є одна моєю долею,

Де залишилися лише біль,

Нерозуміння і страх…

Всі знайте: ордени Пресвітлого Хмелю

Я тепер монах!

У моїй келії розлився

Світло, пройшовши скло,

Його бурштинове світло

Самим сонцем натхненний,

Я ловлю те дивне світло

На свою особу…

Тілу стражденному дарує він Бажане тепло!

Знаю тільки я один,

Як великий мій пан,

Скільки відкриттів та чудес

Пізнав я разом з ним,

Над землею день за днем

Він мене носить на руках...

Недарма ордени Пресвітлого Хмелю

Покірний ямонах!

У моїй келії з небес

Мана ллється мені в уста,

І захватом повна

Моя крутиться голова,

Точно мандрівникові в спеку,

Дана блаженна роса,

І почую я, заплющивши очі,

Добрі голоси:

(Так яви вірному рабові своєму милість свою

Так наживи вологою невичерпну спрагу його)