Верная пинта - Тролль Гнёт Ель

Все мои друзья

Знают имя любимой моей

Часто зову её я

Ненаглядною Пинтой своей

Сколько раз в объятьях моих

Ты встречала рассвет.

Не смущаясь взглядов чужих,

Снова «да» мне скажешь в ответ.

Вновь поцелуем твоим буду пьян,

Душистым, как цвет ячменя,

Снова пол поплывёт из-под ног,

Сладкая пинта моя!

Бездонна твоя золотая душа

И шире, чем сотня морей.

Каждый вечер с камнем на шее

На твоём забываюсь я дне.

Нет на свете вернее жены,

Ты меня утешаешь, а я,

Со слезами божусь, что твой с потрохами,

Верная Пинта моя!

Все мои друзья

Знают имя любимой моей,

Хоть никто не видел её

За те пять лет, что я пью в кабаке.

Все мои друзья

Знают имя любимой моей

Часто зову её я

Ненаглядною Пинтой своей

Сколько раз в объятьях моих

Ты встречала рассвет.

Не смущаясь взглядов чужих,

Снова «да» мне скажешь в ответ.

Вновь поцелуем твоим буду пьян,

Душистым, как цвет ячменя,

Снова пол поплывёт из-под ног,

Сладкая пинта моя!

Бездонна твоя золотая душа

И шире, чем сотня морей.

Каждый вечер с камнем на шее

На твоём забываюсь я дне.

Нет на свете вернее жены,

Ты меня утешаешь, а я,

Со слезами божусь, что твой с потрохами,

Верная Пинта моя!

Только моя…

Все мои друзья

Знают имя любимой моей,

Хоть никто не видел её

За те пять лет, что я пью в кабаке.

Всі мої друзі

Знають ім'я коханої моєї

Часто кличу її я

Ненаглядною Пінтою своєю

Скільки разів в обіймах моїх

Ти зустрічала світанок.

Не соромлячись поглядів чужих,

Знову «так» мені скажеш у відповідь.

Знову поцілунком твоїм буду п'яний,

Запашні, як колір ячменю,

Знову підлога попливе з-під ніг,

Солодка моя пінта!

Бездонна твоя золота душа

І ширше, ніж сотня морів.

Щовечора з|каменем|

На твоєму забуваюсь я дні.

Ні на світі вірніше дружини,

Ти мене втішаєш, а я,

З сльозами божусь, що твій з потрохами,

Вірна Пінто моя!

Всі мої друзі

Знають ім'я коханої моєї,

Хоч ніхто не бачив її

За ті п'ять років, що я п'ю в кабаку.

Всі мої друзі

Знають ім'я коханої моєї

Часто кличу її я

Ненаглядною Пінтою своєю

Скільки разів в обіймах моїх

Ти зустрічала світанок.

Не соромлячись поглядів чужих,

Знову «так» мені скажеш у відповідь.

Знову поцілунком твоїм буду п'яний,

Запашні, як колір ячменю,

Знову підлога попливе з-під ніг,

Солодка моя пінта!

Бездонна твоя золота душа

І ширше, ніж сотня морів.

Щовечора з|каменем|

На твоєму забуваюсь я дні.

Ні на світі вірніше дружини,

Ти мене втішаєш, а я,

З сльозами божусь, що твій з потрохами,

Вірна Пінто моя!

Тільки моя…

Всі мої друзі

Знають ім'я коханої моєї,

Хоч ніхто не бачив її

За ті п'ять років, що я п'ю в кабаку.