Дни становятся длинней - Тринадцатое созвездие

Не надо лишних длинных строчек

Я вам скажу за паранжу

Держите крепче мамы дочек

Я песню про весну пишу

Моя любимая гитара

Мне в этом деле лучший друг

Она ревет, как Ниагара

И стонет, как крестьянский плуг

Пусть я из золота и хлеба,

Но что же дали мне года?

Лишь только стала шире «репа»

И стала гуще борода

Я научился меньше плакать

Я стал доволен ходом дней

Тех, что открыв небесный клапан

Весной становятся длинней

Припев: Дни становятся длинней,

Дни становятся длинней,

Дни становятся длинней,

А юбки короче.

Дни становятся длинней,

Дни становятся длинней,

Дни становятся длинней,

А юбки короче.

Алена стал легендой склада

На минус первом этаже

Пупку для счастья мало надо

Лиш был бы Жора в гараже

Белов Андрюша нынче рэпер

Что можно тут еще сказать?

А Я измученный протектор

Тру по дороге на Рязань

Там среди сосен на кургане

Лежит Петрович двести дней

Приехал он поближе к маме

Поближе к родине своей

Но только не по матерински

Порой плясала ее плеть

Так как же тут не матерится

И как же тут не матереть

В окошко дует ветер хлесткий

Тепло, распахнута душа

Стоит «герла"на перекрестке

О боже мой !

Как хороша !

Она притягивает солнце

И взгляды жадные парней,

А месяц май взахлеб смеется

И дни становятся длинней

Припев.

И пусть сегодня в бой не гонит

И пусть сегодня клонит в сон

И Пупо не поет «про Моню»

А Я, все реже, «Полигон»

И пусть «Зеленый мыс"разрушен

И смыт, как прошлогодний снег,

Но мы найдем квадрат на суше

Там, где нас удивит Олег.

Я быт, как мог, благоустроил

Сменив и обувь и убор

И дом практически достроил

Остались окна да забор

Но, к сожалению, не снимешь

Следы минувших лет с лица

И из могилы не поднимешь

Уже ни деда ни отца

Писал веселую Я песню

Не знаю — получилось ли?

Но из набора околесиц

Меня колеса вывезли

И покатили по асфальту

Быстрее зевсовых коней

Между весенних звонких свадеб

Где дни становятся длинней

Не треба зайвих довгих рядків

Я вам скажу за паранжу

Тримайте міцніше мами доньок

Я пісню про весну пишу

Моя улюблена гітара

Мені в цій справі найкращий друг

Вона реве, як Ніагара

І стогне, як селянський плуг

Нехай я із золота та хліба,

Але що дали мені року?

Як тільки стала ширша «ріпа»

І стала густіша борода

Я навчився менше плакати

Я став задоволений ходом днів

Тих, що відкривши небесний клапан

Весною стають довшими

Приспів: Дні стають довшими,

Дні стають довшими,

Дні стають довшими,

А спідниці коротші.

Дні стають довшими,

Дні стають довшими,

Дні стають довшими,

А спідниці коротші.

Альона став легендою складу

На мінус першому поверсі

Пупку для щастя мало треба

Лише був би Жора в гаражі

Бєлов Андрюша нині репер

Що можна ще тут сказати?

А Я змучений протектор

Тру по дорозі на Рязань

Там серед сосен на кургані

Лежить Петрович двісті днів

Приїхав він ближче до мами

Ближче до батьківщини своєї

Але тільки не по материнськи

Часом танцювала її плети

Бо тут не материться

І як ж тут не матеріти

У віконце дме вітер хльосткий

Тепло, відчинена душа

Стоїть «герла» на перехресті

О Боже мій !

Яка гарна!

Вона притягує сонце

І погляди жадібні хлопців,

А місяць травень захлинаючись сміється

І дні стають довшими

Приспів.

І нехай сьогодні в бій не жене

І нехай сьогодні хилить у сон

І Пупо не співає «про Моню»

А Я, рідше, «Полігон»

І нехай «Зелений мис» зруйнований

І змитий, як торішній сніг,

Але ми найдемо квадрат на суші

Там, де нас здивує Олег.

Я побут, як міг, впорядкував

Змінивши і взуття та убір

І будинок практично добудував

Залишилися вікна та паркан

Але, на жаль, не знімеш

Сліди минулих років з особи

І з могили не піднімеш

Вже ні діда ні батька

Писав веселу Я пісню

Не знаю — вийшло чи?

Але з набору нісенітниць

Мене колеса вивезли

І покотили по асфальту

Швидше за зевсові коні

Між весняних дзвінких весіль

Де дні стають довшими