The Butcher Boy - Tommy Makem

In London city where I did dwell

A butcher boy, I loved right well

He courted me, my life away

But now with me, he will not stay

I wish, I wish, I wish in vain

I wish I was a maid again

A maid again I ne’er will be

'Till cherries grow on an ivy tree

I wish my baby it was born

And smiling on its daddy’s knee

And me poor girl to be dead and gone

With the long green grass growing over me

She went upstairs to go to bed

And calling to her mother said

«Give me a chair 'till I sit down

And a pen and ink 'till I write down»

At every word she dropped a tear

And at every line cried «Willie dear

Oh, what a foolish girl was I

To be led astray by a butcher boy»

He went upstairs and the door he broke

He found her hanging from a rope

He took his knife and he cut her down

And in her pocket, these words he found

Oh, make my grave large, wide and deep

Put a marble stone at my head and feet

And in the middle, a turtle dove

That the world may know, that I died for love

У Лондоні, де я жив

Хлопчик-м’ясник, я дуже любив

Він залицявся зі мною, за моє життя

Але тепер зі мною він не залишиться

Я бажаю, бажаю даремно бажаю

Я б хотіла знову бути покоївкою

Знову покоївкою я ніколи не буду

«Поки вишні виростуть на плющі

Я хотів би, щоб моя дитина народилася

І посміхається на коліні свого тата

А я, бідна дівчинка, померла й пішла

З довгою зеленою травою, що росте наді мною

Вона піднялася нагору лягати спати

І зателефонував її матері

«Дайте мені стілець, поки я не сяду

І перо та чорнило, поки я запишу»

На кожне слово вона пускала сльозу

І біля кожного рядка кричав «Віллі милий

О, яка ж я була дурна дівчина

Щоб звести з шляху хлопчик м’ясника»

Він піднявся нагору й зламав двері

Він знайшов її повішеною на мотузці

Він взяв свій ніж і порізав її

А в її кишені він знайшов ці слова

О, зроби мою могилу великою, широкою і глибокою

Покладіть мармуровий камінь до моєї голови та ніг

А посередині — горлиця

Щоб світ знав, що я помер за любов