Заначка - TOF

За моим окном летают тачки.

Кончилась пачка, по хате в поисках заначки.

Вышел из подъезда, уверен железно —

Моя музыка где-то полезна.

Вокруг светофоры, моторы, заторы,

Поднимаясь в метро опускаю шторы,

Напеваю на ходу мелодию припева,

Не подобрал — видно ещё не созрела.

Встретил старого друга,

Пропустил бокал, ещё бокал,

Ещё бокал… Я ведь не зануда,

Не забывай кто я и откуда.

Иду домой, листая книгу,

Прихожу, рисую картину, обнимаю свою половину,

Все дела на завтра передвину,

Если кто-то позвонит, я наверно скину.

Припев:

Фа—фа—фа—фа!

Фонари гаснут, люди парами уснут.

Фа—фа—фа—фа!

Фарами тачки улетят в темноту.

Фа—фа—фа—фа!

Фонари гаснут, люди парами уснут.

Фа—фа—фа—фа!

Фарами тачки улетят в темноту.

Утром попрощался с бородой,

Я молодой, за спиной только двадцать второй.

Выпустил сольник, скоро подкину второй,

Параллельно ещё Стольный пишется толпой.

Дома всё по-старому, мала ждёт и не спит,

Знаю, что устану я, и не станет пилить.

Сразу спросит: «Как концерт?

Как добрался?

Полный ли зал?

На всю ли отдался?»

Иначе никак!

Ах, этот Киевский вечер,

Будь бесконечен, описать тебя не хватит речи.

Тишина.

Мне пора, рюкзак на плечи,

Не говорю тебе: «Пока, до скорой встречи».

Небо рассыпает звёзды, выключают свет,

Так на повторе миллионы лет.

Вовсе не важно во что ты одет,

После останется след, укажет ли он на свет.

Припев:

Фа—фа—фа—фа!

Фонари гаснут, люди парами уснут.

Фа—фа—фа—фа!

Фарами тачки улетят в темноту.

Фа—фа—фа—фа!

Фонари гаснут, люди парами уснут.

Фа—фа—фа—фа!

Фарами тачки улетят в темноту.

Фонари гаснут… Фарами тачки…

Фа—фа—фа—фа…

Фонари гаснут… Фарами тачки…

Фа—фа—фа—фа…

Фа—фа—фа—фа!

Фонари гаснут, люди парами уснут.

Фа—фа—фа—фа!

Фарами тачки улетят в темноту.

Фа—фа—фа—фа!

Фонари гаснут, люди парами уснут.

Фа—фа—фа—фа!

Фарами тачки улетят в темноту.

Февраль, 2016.

За моїм вікном літають тачки.

Закінчилась пачка, по хаті в пошуках заначки.

Вийшов із під'їзду, впевнений залізно.

Моя музика десь корисна.

Навколо світлофори, мотори, затори,

Піднімаючись у метро опускаю штори,

Наспівую на ходу мелодію приспіву,

Не підібрав — видно ще не дозріла.

Зустрів старого друга,

Пропустив келих, ще келих,

Ще келих… Я бо не зануда,

Не забувай хто я і звідки.

Іду додому, гортаючи книгу,

Приходжу, малюю картину, обіймаю свою половину,

Всі справи на завтра пересуну,

Якщо хтось зателефонує, я напевно скину.

Приспів:

Фа-фа-фа-фа!

Ліхтарі гаснуть, люди парами заснуть.

Фа-фа-фа-фа!

Фарами тачки відлетять у темряву.

Фа-фа-фа-фа!

Ліхтарі гаснуть, люди парами заснуть.

Фа-фа-фа-фа!

Фарами тачки відлетять у темряву.

Вранці попрощався з бородою,

Я молодий, за спиною тільки двадцять другий.

Випустив сольник, незабаром підкину другий,

Паралельно ще Стольний пишеться натовпом.

Вдома все по-старому, мала чекає і не спит,

Знаю, що втомлюся я, і не стане пиляти.

Відразу спитає: «Як концерт?

Як добрався?

Повний чи зал?

На всю чи віддався?»

По іншому ніяк!

Ах, цей Київський вечір,

Будь нескінченний, описати тебе не вистачить мови.

Тиша.

Мені час, рюкзак на плечі,

Не кажу тобі: «Поки що, до швидкої зустрічі».

Небо розсипає зірки, вимикають світло,

Так на повторі мільйони років.

Зовсім не важливо, що ти одягнений,

Після залишиться слід, вкаже він на світло.

Приспів:

Фа-фа-фа-фа!

Ліхтарі гаснуть, люди парами заснуть.

Фа-фа-фа-фа!

Фарами тачки відлетять у темряву.

Фа-фа-фа-фа!

Ліхтарі гаснуть, люди парами заснуть.

Фа-фа-фа-фа!

Фарами тачки відлетять у темряву.

Ліхтарі гаснуть... Фарами тачки...

Фа-фа-фа-фа...

Ліхтарі гаснуть... Фарами тачки...

Фа-фа-фа-фа...

Фа-фа-фа-фа!

Ліхтарі гаснуть, люди парами заснуть.

Фа-фа-фа-фа!

Фарами тачки відлетять у темряву.

Фа-фа-фа-фа!

Ліхтарі гаснуть, люди парами заснуть.

Фа-фа-фа-фа!

Фарами тачки відлетять у темряву.

Лютий 2016.