The Valley of Knockanure - The Wolfe Tones

1. You may sing or speak about Easter Week

Or the heroes of Ninety-Eight

Those Fenian men who roamed the glen

For victory or defeat

Their names on history’s page are told,

Their memory will endure

Not a song was sung of our darling sons

In the valley of Knockanure.

2. There was Walsh and Lyons and the Dalton boy,

They were young and in their prime

They rambled to a lonely spot

Where the Black and Tans did hide

The Republic bold they did uphold

Though outlawed on the moor

And side by side, they fought and died

In the valley of Knockanure.

3. It was on a neighbouring hillside

We listened in hushed dismay

In every house, in every town,

A young girl knelt to pray

They’re closing in around them now,

With rifle fire so sure

And Lyons is dead and young Dalton’s down

In the valley of Knockanure.

4. But ere the guns could seal his fate,

Young Walsh had broken through

With a prayer to God, he spun the sod

As against the hill he flew

And the bullets cut his flesh in two,

Still he cried with voice so sure

«Oh, revenge I’ll get for my comrades' deaths

In the valley of Knockanure.»

5. The summer sun is sinking

Now behind the field and lea

The pale moonlight is shining bright

Far off beyond Tralee

The dismal stars and the clouds afar

Are darkening o’er the moor

And the banshee cried when young Dalton died,

In the valley of Knockanure.

1. Ви можете співати або розповідати про Пасхальний тиждень

Або герої Дев’яносто восьмого

Ті феніанські чоловіки, що блукали по долині

Для перемоги чи поразки

Їхні імена на сторінці історії повідомляються,

Їхня пам'ять збережеться

Жодної пісні не співали наші любі сини

У долині Ноккануре.

2. Були Волш і Лайонс і хлопчик Далтон,

Вони були молоді й у розквіті сил

Вони потрапили до самотнього місця

Де сховалися чорно-загарові

Республіку вони сміливо підтримували

Хоча на болоті заборонено

І пліч-о-пліч вони билися і загинули

У долині Ноккануре.

3. Це було на сусідньому схилі пагорба

Ми слухали в тихому жаху

У кожному домі, у кожному місті,

Молода дівчина стала на коліна, щоб помолитися

Зараз вони наближаються до них,

З рушничним вогнем так так

А Лайон мертвий, а молодий Далтон розбитий

У долині Ноккануре.

4. Але перш ніж зброя встигла закріпити його долю,

Молодий Волш прорвався

З молитвою до Бога він закрутив дернину

Як проти пагорба він летів

І кулі розрізали його плоть надвое,

І все-таки він заплакав таким впевненим голосом

«О, я помщуся за смерть своїх товаришів

У долині Ноккануре.»

5. Літнє сонце тоне

Тепер за полем і леа

Яскраво сяє бліде місячне світло

Далеко за Тралі

Похмурі зорі і хмари вдалині

Темніють над болотом

І банші плакав, коли молодий Далтон помер,

У долині Ноккануре.