Streets of New York - The Wolfe Tones

I was 18yrs old when

I went down to Dublin with a fistful

Of money and a cartload of dreams

«Take your time» said me father

Stop rushing like hell and remember all is not what it seems to be

For there’s fellas that would cut ye for the coat on yer back

Or the watch that you got from your mother so take care me old bucko

And mind yourself well and will ya give this wee note to me brother

At the time Uncle Benjy was a policeman in Brooklyn

And me father the youngest, looked after the farm

When a phonecall from America said

'Send the lad over'

And the oul fella said 'Sure wouldn’t do any harm' for I’ve spent me life

working this dirty old ground

For a few pints of porter and the smell of a pound

And sure maybe there’s something you’ll learn or you’ll see

And you can bring it back home make it easy on me

So I landed in Kennedy and a big yellow taxi

Carried me and me bags through the streets and the rain

Well me poor heart was thumpin around with excitement

And I hardly even heard what the driver was sayin

We came in the Shore Parkway to the faltlands of Brooklyn

To me Uncle’s apartment on East 53rd

I was feeling so happy I was humming a song and I sang «You're as free as a

bird»

Well to shorten the story what I found out that day was that Benjy got shot

down in an uptown foray and while I was flying my way to New York

Poor Benjy was lying in a cold city morgue.

Well I phoned up the old fella told him the news

I could tell he could

Hardly stand up in his shoes and he wept as he told me

'Go ahead with the plans

And not to forget be a proud Irish man'

So I went to Nellies beside Fordham road and i started to learn about lifting

the load

But the heaviest thing that I carried that year

Was the bittersweet thought of my hometown so dear

I went home that December 'cause the oul fella died

Had to borrow the money from Phil on the side

And all the brught flowers and brass couldn’t hide

The poor wasted face of me father

I sold up the oul farmyard for what it was worth and into my bag stuck

A handful of earth then I boarded a train and I caught me a plane

And I found meself back in the US again

It’s been 22yrs since

I’ve set foot in Dublin

Me kids know to use the correct knife and fork

But I’ll never forget the green grass and the rivers

As I keep law and order in the streets of New York.

Коли мені було 18 років

Я спустився до Дубліна з пригоршкою

Грошей і візок мрій

«Не поспішайте», — сказав мені батько

Припиніть мчати, як пекло, і пам’ятайте, що все не так, як здається

Бо є хлопці, які б підрізали вас за пальто на спині

Або годинник, який ти отримав від мами, тож бережи мене, старенький

І будьте здорові, і ви дасте мені цю записку, брате

У той час дядько Бенджі був поліцейським у Брукліні

А я батько, молодший, доглядав господарство

Коли телефонний дзвінок із Америки сказав

«Відправити хлопця»

А той хлопець сказав: "Звичайно, не зашкодить", бо я витратив своє життя

обробляти цю брудну стару землю

За кілька пінт портера та запах фунт

І впевнені, що, можливо, ви щось дізнаєтеся або побачите

І ви можете повернути його додому, щоб мені було легше

Тож я приземлився в Кеннеді й велике жовте таксі

Проніс мене і мене сумки вулицями та дощем

Ну, моє бідне серце калатало від хвилювання

І я навіть не чув, що говорив водій

Ми прийшли на Shore Parkway до Fltlands Brooklyn

Мені квартира дядька на Східній 53-й

Я почувався таким щасливим, що наспівував пісню і заспівав "Ти вільний, як

птах»

Щоб скоротити історію, того дня я дізнався, що Бенджі застрелили

під час вилазки у верхній частині міста й поки я летів до Нью-Йорка

Бідолашний Бенджі лежав у холодному міському морзі.

Ну, я зателефонував старому, повідомив йому новину

Я могла сказати, що він може

Навряд чи встав на своєму місці, і він заплакав, як сам сказав мені

'Продовжуйте плани

І не забути бути гордим ірландцем"

Тому я поїхав в Нелліс біля Фордхем-роуд і почав дізнатися про підйом

навантаження

Але найважче, що я ніс того року

Чи була така гірка думка про моє рідне місто

У грудні того ж року я пішов додому, бо той помер

Довелося позичити гроші у Філа на стороні

І всі принесені квіти та латунь не могли сховати

Бідне марне обличчя мого батька

Я продав ульський фермерський двір за скільки він вартував і застряг у сумці

Жменька землі, тоді я сів у потяг і спіймав літак

І я знову опинився в США

З того часу минуло 22 роки

Я ступив у Дублін

Я діти знають як користуватись правильними ножем і виделкою

Але я ніколи не забуду зелену траву і річки

Як я отримую закон і порядок на вулицях Нью-Йорка.