The Lough Sheelin Eviction - The Wolfe Tones

Farewell my Country a Long farewell

My tale of anguish no tongue can tell

For I’m forced to fly o’er the ocean wide

From the home I love by Lough Sheelin side

How proud was I of my girl so mfair

I was envied most by the young men there

When I brought her back a bashful bride

To my cottage home by Lough Sheelin side

Farewell my love a fond adieu

Farewell my comrades and my country too

For I’m forced to fly o’er the ocean wide

From the home I love by Lough Sheelin side

But all our joys were too good to last

For the Landlord came our young hopes to blast

In vain we pleaded for mercy no

He hurled us out in the blinding snow

The no one opened for us their door

For ill-felt vengeance would reach them sure

My Eileen fainted in my arms and died

On that snowy night by Lough Sheelin side

I buried her down in the churchyard low

Where in the springtime the wild flowers grow

I shed no tears for my tongue felt dry

On that fearful night by Lough Sheelin side

Farewell my country farewell all day

The ship will soon take me far away

But oh my fond heart would sooner bide

Near my Eileen’s grave by Lough Sheelin side

Прощавай, моя країно, довге прощання

Моя розповідь про муку жоден язик не може розповісти

Бо я змушений літати над океаном

З дому, який я люблю, біля Лоу-Шіліна

Як я пишався своєю дівчиною так справедливо

Найбільше мені заздрили молоді чоловіки

Коли я повернув їй сором’язливу наречену

До мого котеджного будинку біля Лох-Шілін

Прощай, моя любов’я, щире прощання

Прощайте, мої товариші і моя країна

Бо я змушений літати над океаном

З дому, який я люблю, біля Лоу-Шіліна

Але всі наші радощі були занадто хороші, щоб тривати

Для Орендодавця вибухнули наші молоді надії

Марно ми благали про пощаду

Він викинув нас у сліпучий сніг

Ніхто не відкрив нам своїх дверей

Бо злісна помста досягне їх неодмінно

Моя Ейлін знепритомніла в моїх руках і померла

Тієї сніжної ночі біля озера Лох-Шілін

Я поховав її на церковному подвір’ї низько

Де навесні ростуть польові квіти

Я не плакала, бо язик пересох

Тієї страшної ночі біля Лох-Шіліна

Прощавай, моя країна, прощай на весь день

Корабель скоро забере мене далеко

Але о моє любе серце скоріше зажадає

Біля могили моєї Ейлін біля Лох-Шілін