Down the Road - The Verlaines

Down the road and after all the money’s gone

I’m only rich in reminiscing what is gone

One more blue dawn with a view I can’t afford

I was king, now I’m pawned

They changed the rules to hell and gone

So let them move me

All I did the kids were always running down

I told them that they’d have time to think it out

When they’re old, slow and ugly and got nothing to their name

They don’t have much to say now I’ve been replaced

With a half-arsed kid half my age

His suit don’t fit, for him they pay half the wages

I won’t starve and I don’t need money to burn

I never set my heart on foreign cars and trips all over the world

And I don’t have to be concerned

Cos what you don’t spend, you don’t have to earn

And I don’t need that bundle of nerves

It took me to get to work each day

But where do I go

When my day is already over at 8 am

By Monday, all the money’s gone

По дорозі, а всі гроші пропали

Я багатий лише на спогади про те, що минуло

Ще один блакитний світанок із краєвидом, який я не можу собі дозволити

Я був королем, тепер я закладений

Вони змінили правила на пекло і пішли

Тож нехай вони мене рухають

Усе, що я робив, діти завжди бігали

Я сказав їм, що у них буде час подумати

Коли вони старі, повільні й потворні й не мають нічого на ім’я

Їм нема чого сказати, тепер мене замінили

З дитиною-напівдупцем, вдвічі меншою за мене

Його костюм не підходить, за нього платять половину зарплати

Я не буду голодувати і мені не потрібні гроші, щоб спалити

Я ніколи не присвячував іномарки та подорожей по всьому світу

І мені не потрібно турбуватися

Бо те, що ви не витрачаєте, вам не потрібно заробляти

І мені не потрібен цей зв’язок нервів

Мені доводилося доходити на роботу щодня

Але куди я підусь

Коли мій день вже закінчився о 8 ранку

До понеділка всі гроші зникнуть