Baud To Tears - The Verlaines

The lady does the best that she can

But she can’t touch the pillars of state

I love the honesty her talent demands

The way she insists on saying

But that lady throbs between two lives

Eventually she takes the time to beautify

With blood-red dyes and drive out on the town

The artist in the idiot’s clothes

You know the way they go

They go down, they drown

They go down, they drown

They go down, they drown

And that guy reads and tries to write

And talks until he bores you

He wants to know all the secrets of soul

He hasn’t got a shit show

And he jumps the band-wagon before it’s too late

With a head full of crap

And he never loves, he never hates

He doesn’t write, he imitates — he’s a clown

The artist in the idiot’s clothes

You know the way they go

They go down, they drown

They go down, they drown

They go down, they drown

Boredom…

Oh captain is it time?

We must be under way, hey

Raise the anchor, world-weary sail away, hey hey

But Death, can you see our hearts are gay?

Though the sky is black, and the ocean’s violent today?

You’ll never spend a season in hell if you lie in bed all day

And you won’t ever see anything beautiful again

The artist in the idiot’s clothes

You know the way they go

They go down, they drown

They go down, they drown

They go down, they drown

Жінка робить усе, що може

Але вона не може торкнутися стовпів держави

Мені подобається чесність, якої вимагає її талант

Те, на чому вона наполягає

Але ця жінка пульсує між двома життями

Зрештою вона витрачає час, щоб прикрасити

З криваво-червоними барвниками і вирушайте в місто

Художник в ідіотському одязі

Ви знаєте, як вони йдуть

Вони падають вниз, вони тонуть

Вони падають вниз, вони тонуть

Вони падають вниз, вони тонуть

А цей хлопець читає й намагається писати

І розмовляє, поки не набридає вам

Він хоче знати всі таємниці душі

Він не має серйового шоу

І він перестрибує, поки не пізно

З головою, повною лайна

І він ніколи не любить, він ніколи не ненавидить

Він не пише, а наслідує — він клоун

Художник в ідіотському одязі

Ви знаєте, як вони йдуть

Вони падають вниз, вони тонуть

Вони падають вниз, вони тонуть

Вони падають вниз, вони тонуть

Нудьга…

О, капітане, пора?

Ми, мабуть, у дорозі, привіт

Підніміть якір, втомлений світом відпливайте, гей, гей

Але Смерть, ти бачиш, що наші серця веселі?

Хоча небо чорне, а океан сьогодні буйний?

Ви ніколи не проведете сезон у пеклі, якщо пролежите в ліжку цілий день

І ти більше ніколи не побачиш нічого прекрасного

Художник в ідіотському одязі

Ви знаєте, як вони йдуть

Вони падають вниз, вони тонуть

Вони падають вниз, вони тонуть

Вони падають вниз, вони тонуть