Part From Me - The Avett Brothers

I was scared but I couldn’t admit it Hatred planted out of fear

Fight or flight, no choice but to hit it The road, it calls on me my dear

I was lost as lost can be Being praised for being found

All that praise got lost on me As a mood swing was headed down

Apart from me I would not dare take someone in love with me Where I’m going

The part you’ll see

How true it is and how back then

It possibly was impossible for you or me to know it Your touch was nothing more

Than a child’s goodbye and hello

It always left me feeling

Worse when it was time to go Apart from me I would not dare take someone in love with me Where I’m going

The part you’ll see

How true it is and how back then

It possibly was impossible for you or me to know it And most of us out there got fooled

'Coz the gold it glittered in the night

We chased it fast like drunk buffoons

The banker lived the artist died

And all our clothes were washed in gray

All our buildings and our cars

As the fluorescent light of day

Bleached the sky and took the stars

Apart from me I would not dare take someone in love with me Where I’m going

The part you’ll see

How true it is and how back then

It possibly was impossible for you or me to know it

Мені було страшно, але я не міг у цьому визнати Ненависть, насаджена зі страху

Битися чи бігти, немає іншого вибору, крім як вирушити в дорогу, вона кличе мене, моя люба

Я пропав так, як втрачений можна бути Мене хвалять за те, що мене знайшли

Уся ця похвала зникла з мене, оскільки настрій змінився

Крім мене я не наважився б взяти когось закоханого із собою куди я йду

Частина, яку ви побачите

Наскільки це правда і як тоді

Можливо, ні вам, ні мені було неможливо знати це Твій дотик був нічим більше

Чим прощай і привіт дитини

Це завжди викликало у мене відчуття

Гірше, коли настав час йти

Частина, яку ви побачите

Наскільки це правда і як тоді

Можливо, це було неможливо для вас чи для мене знати, і більшість із нас були обдурені

Тому що золото, яке воно блищало вночі

Ми гналися за ним швидко, як п’яні скоморохи

Жив банкір, художник помер

І весь наш одяг був випраний у сірому кольорі

Усі наші будівлі та наші машини

Як люмінесцентне світло день

Вибілила небо і взяла зірки

Крім мене я не наважився б взяти когось закоханого із собою куди я йду

Частина, яку ви побачите

Наскільки це правда і як тоді

Можливо, ні ви, ні я не могли це знати