Толечка - Татьяна Тишинская

А помнишь, в баре ты подсел ко мне за столик,

Сказал так просто: «Привет, я — Толик!»

И, заказав шампанского бутылку,

Весь вечер на меня смотрел, как на картинку.

И я поверила тогда глазам влюблённым,

Без боя отдала себя ночам бессонным.

Мы были вместе сумасшедших три недели,

От этой страсти чуть не сгорели.

Ну, а потом подруга мне призналась,

Что видела тебя с другой, ей не казалось.

Возненавидела тогда тебя я, Толик,

И стал квадратом наш банальный треугольник.

Припев:

Ах, Толя, Толя, Толечка,

А я с другим за стоечкой,

Эта неустоечка —

За измену, Толечка!.

Теперь не стоит говорить со мной у чувствах,

Словам не верю, а это грустно.

Давай оставим наше прошлое в покое:

Ты помнишь страсть, — а для меня оно другое.

И не пытайся торопить судьбу с ответом,

Мы остановимся, увы, пока на этом.

Припев.

Припев.

Эта неустоечка —

За измену, Толечка!

А пам'ятаєш, у барі ти підсів до мене за столик,

Сказав так просто: «Привіт, я — Толик!»

І, замовивши шампанського пляшку,

Весь вечір на мене дивився, як на картинку.

І я повірила тоді очам закоханим,

Без бою віддала себе ночам безсонним.

Ми були разом божевільні три тижні,

Від цієї пристрасті мало не згоріли.

Ну, а потім подруга мені зізналася,

Що бачила тебе з іншою, їй не здавалося.

Зненавиділа тоді тебе я, Толик,

І став квадратом наш банальний трикутник.

Приспів:

Ах, Толя, Толя, Толечка,

А я з іншим за стійкою,

Ця неустойка —

За зраду, Толечко!.

Тепер не варто говорити зі мною в почуттях,

Словам не вірю, а це сумно.

Давай залишимо наше минуле в спокої:

Ти пам'ятаєш пристрасть, а для мене воно інше.

І не намагайся квапити долю з відповіддю,

Ми зупинимося, на жаль, поки що на цьому.

Приспів.

Приспів.

Ця неустойка —

За зраду, Толечко!