Скрипач - Татьяна Тишинская

В переходе на Тверской между проститутками

Шуровал на скрипочке скромный паренёк

Весь такой подтянутый в чистеньком костюмчике

И туда сюда сновал деловой народ

Он стоял ссутулившись на бетонной паперти

И стонала жалобно скрипка в тишине

И кидали денюжку бабушки да матери

Захотелось подойти постоять и мне.

Слушала парнишку я затаив дыхание

Прислонившись к стеночке в метре от него

Защемило сердце вдруг сильно так отчаянно

Так звучала искреене музыка его

И весь был какой то он не от мира взявшийся

Словно нарисованный на холсте святой

Как цветок диковинный из грязи поднявшийся

И вдруг стало посветлей на душе пустой

Припев:

А рядом город выл и ревел,

А рядом город жил веселился

И кто-то снова был не у дел,

А кто-то жизнь прожить торопился,

А я идти туда не хочу

Мне праздник жизни этот не нужен

Я лучше здесь чуть-чуть помолчу

Мне скрипка эта вылечит душу

Перед ним толпа стоит, все с глазами влажными

Всех связала нас музыка, как нить,

А я вдруг подумала, что нас всех по-разному

Паренёк со скрипочкой заставляет жить

И берёт аккорды он слабенькими пальцами

Словно светит факелом в тёмный переход

Так на крайнем севере, за снегами дальними

Солнышко холодное летом греет лёд

Припев:

А рядом город выл и ревел,

А рядом город жил веселился

И кто-то снова был не у дел,

А кто-то жизнь прожить торопился,

А я идти туда не хочу

Мне праздник жизни этот не нужен

Я лучше здесь чуть-чуть помолчу

Мне скрипка эта вылечит душу

А я идти туда не хочу

Мне праздник жизни этот не нужен

Я лучше здесь чуть-чуть помолчу

Мне скрипка эта вылечит душу

У переході на Тверській між повіями

Шурав на скрипочці скромний хлопчина

Весь такий підтягнутий у чистенькому костюмчику

І туди сюди снував діловий народ

Він стояв зіщулившись на бетонній паперті

І стогнала жалібно скрипка в тиші

І кидали денюжку бабусі та матері

Захотілося підійти постояти і мені.

Слухала хлопця я затаївши подих

Притулившись до стінки в метрі від його

Защеміло серце раптом так відчайдушно

Так звучала щира музика його

І весь був якийсь він не від світу взявся

Немов намальований на полотні святий

Як квітка дивовижна з|із|бруду|

І раптом стало світлішим на душі порожній

Приспів:

А поруч місто вив і ревло,

А поруч місто жив веселився

І хтось знову був не у справ,

А хтось життя прожити поспішав,

А я йти туди не хочу

Мені свято життя це не потрібне

Я краще тут трохи помовчу

Мені ця скрипка вилікує душу

Перед ним натовп стоїть, усі з|із|

Всіх зв'язала нас музика, як нитка,

А я раптом подумала, що нас усіх по-різному

Хлопчина зі скрипочкою змушує жити

І бере акорди він слабкими пальцями

Немов світить смолоскипом у темний перехід

Так на крайній півночі, за снігами далекими

Сонечко холодне влітку гріє лід

Приспів:

А поруч місто вив і ревло,

А поруч місто жив веселився

І хтось знову був не у справ,

А хтось життя прожити поспішав,

А я йти туди не хочу

Мені свято життя це не потрібне

Я краще тут трохи помовчу

Мені ця скрипка вилікує душу

А я йти туди не хочу

Мені свято життя це не потрібне

Я краще тут трохи помовчу

Мені ця скрипка вилікує душу