Тебя нет - Та сторона

Розы живут дольше, когда не колят руки.

Тебя нет в метро.

Я всё проверил, каждый угол.

Тысячу раз проезжал по этому кругу,

Ловил твой запах, ощущал твои губы.

Кричу: «Выйди на свет, выйди прямо сейчас!»

В полиции смеются, в больницах молчат.

Пересчитая по крупицам пески всех пустынь,

Пусть в твоём телефоне снова пойдут гудки

Тихие или хоть какие…

Имя короткое нежно кинуть в спину

И увидеть, как ты обернёшься в ответ…

Я искать не устану, я тебя не покину!

Я про тебя спрашивал у всех знакомых,

Все молчат, все, как один!

Чёртов сговор!

Родители твои давно сменили адрес.

Что я сделал такого?!

Простите!

Я каюсь!

Припев:

Я найти тебя смогу, непременно,

Наверно, села зарядка у телефона.

Мне без тебя невозможно, ты знай это!

Третье лето тебя нет дома…

Я найти тебя смогу, непременно,

Наверно, села зарядка у телефона.

Мне без тебя невозможно, ты знай это!

Третье лето тебя нет дома…

Любимый цвет — жёлтый.

Шрам на безымянном.

Если сок — то вишня, если чай — то мятный.

Панически боишься змей.

Имеешь

(едва ли кто-то заметит) на шее родимые пятна.

Скрытна, из-за чего приходится

Прочёсывать эти дворы снова,

И не нарыть снова ни одного знака,

Ни одного слова.

Слова…

Кто вам подал повод думать, что я брошу

Поиски легко и скоро?

А?

Цитируешь Полозкову.

И во весь голос мимо нот поёшь Носкова.

И через боль улыбаешься в «Скорой»,

Не признаёшь диагноз, ведь врач — шарлатан и сволочь.

И резко в полночь решаешь уйти,

Но я слишком хорошо тебя знал, чтобы не найти.

Припев:

Я найти тебя смогу, непременно,

Наверно, села зарядка у телефона.

Мне без тебя невозможно, ты знай это!

Третье лето тебя нет дома…

Я найти тебя смогу, непременно,

Наверно, села зарядка у телефона.

Мне без тебя невозможно, ты знай это!

Третье лето тебя нет дома…

Я же сказал, найду.

И вот, я тут —

Среди пустого кинозала, на заднем ряду.

В том самом бреду, прямо до дрожи.

Он давно уже закрыт, после — заброшен.

Всё же скажешь, может, чего ради

Ты пряталась всё это время?

Я чуть не спятил…

Кстати!

Молчишь… Ну, и ладно…

Ты сейчас со мною рядом, а это — главное.

Знал наверняка — где-то ты должна быть!

Не переставал искать, ворошил память.

Смотри, вот оно — то самое фото,

Обработано дурацким фильтром в свете теракота.

Тут ещё тень падает как-то странно,

Как будто за твоей спиной притаился ангел…

Этот чёртов день я помню явно,

А дальше, жизнь уже не моя — не было тебя в ней…

Припев:

Я найти тебя смогу, непременно,

Наверно, села зарядка у телефона.

Мне без тебя невозможно, ты знай это!

Третье лето тебя нет дома…

Я найти тебя смогу, непременно,

Наверно, села зарядка у телефона.

Мне без тебя невозможно, ты знай это!

Третье лето тебя нет дома…

Троянди живуть довше, коли не колять руки.

Тебе немає в метро.

Я все перевірив, кожен кут.

Тисячу разів проїжджав по цьому колу,

Ловив твій запах, відчував твої губи.

Кричу: «Вийди на світло, вийди прямо зараз!»

У поліції сміються, у лікарнях мовчать.

Перерахувавши по крупицям піски всіх пустель,

Нехай у твоєму телефоні знову підуть гудки

Тихі чи хоч якісь…

Ім'я коротке ніжно кинути в спину

І побачити, як ти обернешся у відповідь…

Я шукати не втомлюся, я тебе не покину!

Я про тебе питав у всіх знайомих,

Усі мовчать, всі як один!

Чортова змова!

Батьки твої давно змінили адресу.

Що я зробив такого?!

Вибачте!

Я каюся!

Приспів:

Я знайти тебе зможу, неодмінно,

Мабуть, сіла зарядка біля телефону.

Мені без тебе неможливо, ти знай це!

Третє літо тебе немає вдома.

Я знайти тебе зможу, неодмінно,

Мабуть, сіла зарядка біля телефону.

Мені без тебе неможливо, ти знай це!

Третє літо тебе немає вдома.

Улюблений колір - жовтий.

Шрам на безіменному.

Якщо сік - то вишня, якщо чай - то м'ятний.

Панічно боїшся змій.

Маєш

(Тільки хтось помітить) на рідні плями.

Прихована, через що доводиться

Прочісувати ці двори знову,

І не нарити знову жодного знака,

Ні одного слова.

Слова…

Хто вам дав привід думати, що я кину

Пошуки легко і незабаром?

А?

Цитуєш Полозкову.

І весь голос повз ноти співаєш Носкова.

І через біль усміхаєшся в «Швидкий»,

Не визнаєш діагноз, адже лікар — шарлатан і сволота.

І різко опівночі вирішуєш піти,

Але я дуже добре тебе знав, щоб не знайти.

Приспів:

Я знайти тебе зможу, неодмінно,

Мабуть, сіла зарядка біля телефону.

Мені без тебе неможливо, ти знай це!

Третє літо тебе немає вдома.

Я знайти тебе зможу, неодмінно,

Мабуть, сіла зарядка біля телефону.

Мені без тебе неможливо, ти знай це!

Третє літо тебе немає вдома.

Я ж сказав, знайду.

І ось, я тут —

Серед порожнього кінозалу, на задньому ряду.

У цьому самому маренні, прямо до тремтіння.

Він давно вже закритий, після занедбаний.

Все ж скажеш, може, чого заради

Ти ховалася весь цей час?

Я трохи не збожеволів…

До речі!

Мовчиш… Ну, і добре…

Ти зараз зі мною поруч, а це головне.

Знав напевно - десь ти повинна бути!

Не переставав шукати, ворушив пам'ять.

Дивись, ось воно— те саме фото,

Оброблено безглуздим фільтром у світлі теракоту.

Тут ще тінь падає якось дивно,

Начебто за твоєю спиною причаївся ангел…

Цей чортів день я пам'ятаю явно,

А далі, життя вже не моє — не було тебе в ньому…

Приспів:

Я знайти тебе зможу, неодмінно,

Мабуть, сіла зарядка біля телефону.

Мені без тебе неможливо, ти знай це!

Третє літо тебе немає вдома.

Я знайти тебе зможу, неодмінно,

Мабуть, сіла зарядка біля телефону.

Мені без тебе неможливо, ти знай це!

Третє літо тебе немає вдома.