Je chante encore l'amour - Sylvie Vartan

A l’aube de ma vie, il m’a fallu comprendre

Que je resterai seule plus souvent qu'à mon tour

Mais si j’ai trop donné, je n’ai jamais su prendre

Mais je chante encore l’amour

Et j’ai donné des coups de pieds dans les montagnes

Pour quelques illusions qui n’ont duré qu’un jour

Le temps peut me voler mes châteaux en Espagne

Mais je chante encore l’amour

Pour un regard, pour un sourire

Je meurs et renais à la fois

Pour le meilleur plus que le pire

Je veux y croire chaque fois

A force d’exister, les souvenirs se fanent

Les amitiés ne sont que des cœurs de secours

Je me garde un sourire à l’abri de mes larmes

Et je chante encore l’amour

Je suis la source ou bien la flamme

Pour ces instants d'éternité

Je suis devenue une femme

Qui dans un cri peut tout donner

A l'été de ma vie, je suis toujours la même

Je ne regrette rien même pas mes chagrins

Je n’ai pas oublié le moindre des je t’aime

Et Je chante encore l’amour

Je n’ai pas oublié le moindre des je t’aime

Je chante toujours l’amour

На зорі свого життя я повинен був зрозуміти

Що я буду залишатися один частіше, ніж моя черга

Але якщо я давав забагато, я ніколи не знав, як взяти

Але я все одно співаю про кохання

І я штовхнув гори

За кілька ілюзій, які тривали лише день

Час може вкрасти мої замки в Іспанії

Але я все одно співаю про кохання

Для погляду, для посмішки

Я вмираю і відроджуюся водночас

На краще більше, ніж на гірше

Кожного разу хочеться вірити

Через існування спогади згасають

Дружба - це лише резервні серця

Я тримаю посмішку подалі від сліз

А я досі співаю про кохання

Я джерело або полум'я

За ці хвилини вічності

Я стала жінкою

Хто в крику може все дати

Влітку свого життя я все той же

Я не шкодую навіть про свої печалі

Я не забув ні найменшого, що я люблю тебе

А я досі співаю про кохання

Я не забув ні найменшого, що я люблю тебе

Я завжди співаю про кохання