Annabel - Sylvie Vartan

Un grand seau d’eau claire

Tirait sur ton bras

Tu l’a laisséfaire

Quand il te murmura

Annabel

Tes mains sont si fragiles

Tu courbes le dos

Annabel

C’est encore loin la ville

Annabel

Laisse-moi porter ton seau

A l’ombre d’un chêne

Quand il s’arrêta

Pour reprendre haleine

Il te dit tout bas

Annabel

Dans ta robe légère

Annabel

Ton corps est si beau

Annabel

Couchons nous sur la terre

Annabel

Laisse-moi boire de ton eau

Dans les bras de l’homme

C’est ainsi que tu

Tu croquas la pomme

Et laissa ta vertu

Annabel

Tes doigts sont si fragiles

Annabel

Ton corps est si beau

Annabel

C’est encore loin la ville

Annabel

Prends garde aux porteurs de seau

Велике відро чистої води

Стягнув за руку

ти дозволиш

Коли він прошепотів тобі

Аннабель

Твої руки такі тендітні

Ви прогинаєте спину

Аннабель

До міста ще далеко

Аннабель

дозволь мені понести твоє відро

У тіні дуба

Коли він зупинився

Щоб перевести подих

Він шепоче тобі

Аннабель

У твоїй світлій сукні

Аннабель

Твоє тіло таке прекрасне

Аннабель

Ляжмо на землю

Аннабель

дай мені пити твою воду

В обіймах людини

Ось як ти

Ти кусав яблуко

І залишив свою чесноту

Аннабель

Твої пальці такі тендітні

Аннабель

Твоє тіло таке прекрасне

Аннабель

До міста ще далеко

Аннабель

Остерігайтеся ковшів