In Chains - Sylvan

Cold spreads out a chill of fear when the wind blows

Used to freeze and bind me here … and now it grows

Feel they will exploit my crude naivety

Things I will reveal to you — my diary

Put into words what I’m feeling, put into words my whole life …

In chains — when will I freak out in chains?

Thoughts that are about to rise will be unbound

Doubts — I try to verbalize and write them down

Push the narrowness aside incessantly

It’s just in you that I confide — my diary

Searching, I’m searching the world in my head

Hoping, still hoping to find it somewhere

Traveled through landscapes in quest of this place

Where peacefully sugary roses await …

Mellowly in arms wide open — they comfort me in peace

Countless people notice me and listen honestly

Colorful but open-minded they tolerate me all

Wouldn’t it be great if I can find this lost imaginary world …

There are times, when — through the haze — I find it hard to see

There are times, when I regret there’s no-one here for me

There are times, when I’m alone, I’m crying desperately

There are times, when I miss Daddy’s hand that’s guiding me …

When do I quit the labyrinth of my life?

When do I quit the labyrinth inside?

When do I quit the labyrinth … sometimes?

When will I quit the labyrinth of my life?

Find me — and I would take you on this trip with me

Guide me — you’d use my eyes to judge what I can see

Raise me — I’ll show you all the things that worry me

Please help me — this is my SOS … my diary

In chains — when will I freak out in chains?

Холод розповсюджує холодок страху, коли дме вітер

Раніше заморожував і зв’язував мене тут… а тепер виростає

Відчуваю, що вони використають мою грубу наївність

Те, що я розкрию вам — мій щоденник

Передайте словами те, що я відчуваю, передайте словами все моє все життя…

У ланцюгах — коли я з ланцюгами злякаюся?

Думки, які ось-ось виникнуть, будуть звільнені

Сумніви — я намагаюся сформулювати та записати їх

Постійно відсувайте вузькість

Я довіряю лише вам — мій щоденник

Шукаю, я шукаю світ у своїй голові

Сподіваюся, все ще сподіваюся де знайти

Мандрував краєвидами в пошуках цього місця

Де мирно чекають цукрові троянди…

Тихо в широко розкритих обіймах — вони втішають мене в мирі

Безліч людей помічають мене і чесно слухають

Різнобарвні, але відкриті, вони мене терплять

Чи не було б чудово, якби я зміг знайти цей втрачений уявний світ…

Бувають часи, коли — крізь імлу — — мені важко побачити

Бувають випадки, коли я шкодую, що для мене нікого немає

Буває, коли я один, я відчайдушно плачу

Бувають випадки, коли я сумую за татовою рукою, яка веде мене…

Коли я вихожу з лабіринту свого життя?

Коли я виходжу з лабіринту всередині?

Коли я виходжу з лабіринту… іноді?

Коли я вийду з лабіринту свого життя?

Знайди мене — і я  візьму вас у цю подорож із собою

Направляйте мене — ви б використовували мої очі, щоб судити, що я бачу

Підніми мене — я покажу тобі все, що мене хвилює

Будь ласка, допоможіть мені — це мій SOS… мій щоденник

У ланцюгах — коли я з ланцюгами злякаюся?