Farewell to Old Friends, Pt. 2 - Sylvan

I went on a journey to distant galaxies

The reason for my travel were black holes that I’d meet

I could barely make out the earth I left behind

Some would call it coward but I have called it wise … desperately wise …

Way above the dark clouds — here I could avoid the rain

And it was beyond doubt it would suffocate my pain

In my iron rocket, searching for a golden sun

I could not conceive that I was actually on the run … not an easy one …

The old man then cut my dream as he started to talk

Of old times and tyranny, of bombs and of war

He spoke of a different world and his eyes were so wise

That moment, so valuable, made me realise …

Learn to let go — don’t endure it in vain

Know that a rainbow follows close upon rain …

Far away we travel, but it’s here where we can find it inside

Farewell to old friends but a welcome to life!

Learn to let go and find — don’t endure it in vain

Know that a rainbow can never arise without rain …

Far we expect the sun — but right here it will hide

Farewell to old friends but a welcome to life … that’s a reason to survive!

Я вирушив у подорож у далекі галактики

Причиною моєї подорожі були чорні діри, які я зустрічав

Я ледве міг розгледіти землю, яку залишив

Хтось назвав би це боягузом, але я назвав це мудрим… відчайдушно мудрим…

Далеко над темними хмарами — тут я зміг уникнути дощу

І це без сумніву задушить мій біль

У моїй залізній ракеті, шукаючи золоте сонце

Я не міг уявити, що я насправді бігаю… не легко…

Тоді старий перерізав мій сон, коли почав говорити

Про старі часи й тиранію, про бомби й про війну

Він говорив про інший світ, і його очі були такими мудрими

Цей момент, такий цінний, змусив мене зрозуміти…

Навчіться відпускати — не терпіть марно

Знай, що веселка йде за дощем...

Далеко ми мандруємо, але саме тут можемо знайти всередині

Прощання зі старими друзями, але ласкаво просимо в життя!

Навчіться відпускати і знаходити — не терпіть марно

Знай, що веселка не може виникнути без дощу…

Далеко ми очікуємо сонця — але тут воно сховається

Прощання зі старими друзями, але ласкаво просимо в життя… це привід вижити!