Artificial Paradise - Sylvan

In a vaporous world — an appearance so bright

Where the people are blurred and hard to visualise

In inscrutable lands with asynchronous time

We are living alone and still dehumanised

In invisible realms just sporadically clear

See us huddled in peace so inconspicuously

In a region of mind where comparisons fail

We are leading our lives …

Different faces on the other side in our artificial paradise

In a world full of fates and illusions — do you see them?

Through emotional states — with a mask made of ice

Where the bridges yet fade and where the tears have dried

Here the values have changed with the light, actually pale

Here we’re leading our life …

Different faces on the other side in our artificial paradise

In a world full of fates and illusions do we see them?

Here — you can believe me!

— yeah, here the world is made of gold with promises

so bright

Here it is so easy and here we just forget ourselves that´s why we feel alright

Here — we can´t deny it!

— yeah, here we close our eyes and keep the distance

day and night

Here — why should we hide it?

— yes, here we can enjoy the time and rather feel

alright

Here we’ll keep our secrets — yeah, here’s the land of milk and honey where the

spirits fly

Here — without a regret — yes here we drink our souls and though we flee we

feel alright

Suddenly for a short glimpse of time — did you realise?

Full of life — so sincere!

Suddenly from the glance and the warmth in those eyes

And the answer was so clear

Faces within a cold, they rise — Breaking the envelopes of ice

See how the silhouettes of life finally fade…

Evacuate identities until we leave us incognito

Without pain but gradually we vanish in insensitivity

Naturalised narcotic dreams they supersede us numb and restless

Paralysed cosmetic queens within a surgical and stiff parade

Like jigsaw pieces try in vain to release our face, but we hide the trace to

please

With an apathy — the wish to increase isolation in an irritating clean and an

oh so gracious anonymity!

So there are no surprises in a space full of lies too cold — just erase

The hope to fight hypocritical ideas, to release the feelings we need to escape

our fucking precious anonymity!

What do we keep in our heads?

What do we need in our minds?

Will we succeed and regret or will we become dumb and blind?

Emphasise eventually our superficial generation

Affluent society may — without doubts — tend to neglect their force

Decadence, mistrust and pride begin to drown our civilisation

But human on the other side and rather individual, indeed

Like jigsaw pieces try in vain to release our face, but we hide the trace to

please

With an apathy — the wish to increase isolation in an irritating clean and an

oh so gracious anonymity!

So there are no surprises in a space full of lies too cold — just erase the

hope to fight hypocritical ideas, to release the feelings

We need to escape our fucking precious anonymity!

What do we keep in our heads?

What do we need in our minds?

Will we succeed and regret or will we become dumb and blind?

Do we see them?

Do we see the other side?

Do we see them?

Do we know what we deny?

У випарюваному світі — зовнішність така яскрава

Там, де люди розмиті й їх важко візуалізувати

У недослідних країнах з асинхронним часом

Ми живемо самотні й досі дегуманізовані

У невидимих ​​сферах лише спорадично ясно

Побачте, як ми скупчилися в мирі, так непомітно

У регіоні розуму, де порівняння невдалі

Ми ведемо своє життя…

Різні обличчя по той бік у нашому штучному раю

У світі, повному доль та ілюзій — ви бачите їх?

Через емоційні стани — з маскою з льоду

Де мости ще в'януть і де сльози висохли

Тут значення змінилися зі світлом, фактично бліді

Тут ми ведемо своє життя…

Різні обличчя по той бік у нашому штучному раю

Чи бачимо ми їх у світі, повному доль та ілюзій?

Ось — ви можете мені повірити!

— так, тут світ з золота з обіцянками

такий яскравий

Тут це так легко, а тут ми просто забуваємо про себе, тому почуваємось добре

Тут — ми не можемо цього заперечити!

— так, тут ми заплющуємо очі та тримаємо дистанцію

день і ніч

Ось — чому ми повинні приховувати це?

— так, тут ми можемо насолоджуватися часом і радше відчувати

добре

Тут ми будемо зберігати свої секрети — так, ось країна молока й меду, де

духи летять

Тут — без жалю — так, тут ми п’ємо наші душі, і хоча ми тікаємо, ми

почувати себе добре

Раптом на короткий час — ви зрозуміли?

Сповнений життя — такий щирий!

Раптом від погляду й тепла в цих очах

І відповідь була настільки ясна

Обличчя в холоді, вони піднімаються — Розриваючи оболонки льоду

Подивіться, як нарешті тьмяніють силуети життя…

Евакуюйте особисті дані, поки ми не залишимо нас інкогніто

Без болю, але поступово ми зникаємо в нечутливості

Натуралізовані наркотичні сни витісняють нас онімілих і неспокійних

Паралізовані косметичні королеви під час хірургічного та жорсткого параду

Наче шматочки головоломки марно намагаються випустити наше обличчя, але ми приховуємо слід, щоб

будь ласка

З апатією — бажання підвищити ізоляцію в дратівливому прибиранні та

о, така люб’язна анонімність!

Тож не сюрпризів в просторі, повному брехні, надто холодної — просто видаліть

Надія боротися з лицемірними ідеями, звільнити почуття, які нам потрібні, щоб уникнути

наша до біса дорогоцінна анонімність!

Що ми тримаємо у голові?

Що нам потрібне нашому розуму?

Чи досягнемо успіху та пошкодуємо, чи станемо німі та сліпими?

Зрештою, підкресліть наше поверхневе покоління

Заможне суспільство — без сумніву — схильне нехтувати їхньою силою

Декаданс, недовіра і гордість починають топити нашу цивілізацію

Але людина з іншого боку і справді індивідуальна

Наче шматочки головоломки марно намагаються випустити наше обличчя, але ми приховуємо слід, щоб

будь ласка

З апатією — бажання підвищити ізоляцію в дратівливому прибиранні та

о, така люб’язна анонімність!

Тож не сюрпризів в просторі, повному брехні, надто холодної — просто видаліть

сподіваюся боротися з лицемірними ідеями, вивільняти почуття

Нам потрібно уникнути нашої чортової дорогоцінної анонімності!

Що ми тримаємо у голові?

Що нам потрібне нашому розуму?

Чи досягнемо успіху та пошкодуємо, чи станемо німі та сліпими?

Ми бачимо їх?

Чи бачимо ми іншу сторону?

Ми бачимо їх?

Чи знаємо ми, що заперечуємо?