49th Parallel - Steve Harley, Cockney Rebel

Chorus: Think I’ll have lines on my face

When i get out of this placE

So I guess I’ll be ever so carefull

It wouldn’t help to deny

I’m well advised to comply

By the rules or be ever so tearful

I caught a vulture, he came up behind me I put a chain on his claws

I caught another — been trying to find me I slit a vein in his jaws

Tied the two of them up with guitar-strings (only fed them a bone)

Grinned and put my hands in my pockets

To drift away to a land of my own

Chorus: Think I’ll have lines on my face

When i get out of this placE

So I guess I’ll be ever so carefull

It wouldn’t help to deny

I’m well advised to comply

By the rules or be ever so tearful

We played a game of Cowards and Heroes

We lay the rules on the floor

But then we spoke of flowers and quiros

It ended up in a draw

But all the time they were bound and belittled

I wouldn’t let them go.

go, go !

I only want to use them for skittles

And drift away to a land of my own

They were begging over and over;

«If we behave can we feed ?»

began to throw them piece of clover

And said;"Now count the leaves !"

I realised it was only a battle

And went to look for the war (haw ! haw !)

My brains began then to rattle

and drift away to a land of their own

Приспів: Думаю, що на моєму обличчі з’являться зморшки

Коли я вийду з цього місця

Тож я я буду будь таким обережним

Це не допоможе заперечувати

Я радимо виконати вимоги

За правилами або будьте таким плаксивим

Я спіймав грифа, він підійшов за мною Я надів ланцюг на його кігті

Я зловив іншого — намагався знайти мене я перерізав вену йому щелепи

Зв’язав їх двох струнами для гітари (нагодував їх лише кісткою)

Посміхнувся і засунув руки в кишені

Щоб відійти у власну землю

Приспів: Думаю, що на моєму обличчі з’являться зморшки

Коли я вийду з цього місця

Тож я я буду будь таким обережним

Це не допоможе заперечувати

Я радимо виконати вимоги

За правилами або будьте таким плаксивим

Ми грали у гру Боягузи та герої

Ми розкладаємо правила на підлозі

Але потім ми заговорили про квіти та quiros

Це закінчилося нічиєю

Але весь час їх зв’язували і принижували

Я б не відпустив їх.

йди, йди!

Я хочу використовувати їх лише для кеглі

І відійти в власну краю

Вони знову і знову просили;

«Якщо ми поведемося, чи зможемо ми годувати?»

почав кидати їм шматок конюшини

І сказав: «А тепер порахуйте листя!»

Я зрозумів, що це була лише битва

І пішов шукати війну (хау! ха!)

Тоді мої мізки почали тріпотіти

і відпливають у власну землю