The Wife Of Ushers Well - Steeleye Span

There lived a wife in Usher’s Well

A wealthy wife was she

She had three stout and stalwart sons

And sent them o’er the sea

They had not been from Usher’s Well

A week but barely one

When word came to this carline wife

That her three sons were gone

«I wish the wind may never, never cease

Nor flashes in the flood

Till my three sons return to me

In earthly flesh and blood

Earthly flesh and blood.»

It fell about the Martinmas

The nights were long and dark

Three sons came home to Usher’s Well

Their hats were made of bark

That neither grew in forest green

Nor on any wooded rise

But from the north side of the tree

That grows in Paradise

«Blow up the fire, my merry, merry maidens

Bring water from the well

For all my house shall feast this night

Since my three sons are well.»

Then up and crowed the blood red cock

And up and crowed the grey

The oldest to the youngest said

«It's time we were away—

«For the cock does crow and the day doth show

And the channering worm doth chide

And we must go from Usher’s Well

To the gates of Paradise.»

«I wish the wind may never, never cease

Nor flashes in the flood

Till my three sons return to me

In earthly flesh and blood

Earthly flesh and blood.»

Жила дружина в Usher’s Well

Вона була багатою дружиною

У неї було троє сильних і міцних синів

І відправив їх за море

Вони були не з Ашера

Тиждень, але ледве один

Коли до цієї дружини-карлайн дійшло звістка

Що її трьох синів не стало

«Я бажаю, щоб вітер ніколи, ніколи не припинявся

Ні спалахів у повені

Поки троє моїх синів не повернуться до мене

У земній плоті й крові

Земна плоть і кров».

Це припало на Мартин

Ночі були довгі й темні

Троє синів повернулися додому до Ашера

Їхні капелюхи були зроблені з кори

І те, і інше не росло в лісовій зелені

Ані на будь-якому лісистому підйомі

Але з північного боку дерева

Це росте в Раю

«Роздувайте вогонь, мої веселі, веселі дівиці

Принесіть воду з колодязя

Бо весь мій дім буде бенкетувати цієї ночі

Оскільки мої троє синів здорові».

Потім піднявся і заспівав криваво-червоний півень

І піднявся і закукурікав сірий

Від старшого до найменшого сказав

«Нам пора піти…

«Бо півень співає, і день показує

А черв’як-чаннер дорікає

І ми повинні піти з Колодязі Ашера

До воріт раю.»

«Я бажаю, щоб вітер ніколи, ніколи не припинявся

Ні спалахів у повені

Поки троє моїх синів не повернуться до мене

У земній плоті й крові

Земна плоть і кров».