We Shall Wear Midnight - Terry Pratchett, Steeleye Span

You made me older than my years

I am young and barely grown

And when I cry, I cry your tears

For I have no life of my own

Why don’t you write me some candlelight

And wear your heart of gold?

And I will wear these Aching, heartbreaking years

''Til one day I shall wear midnight

And if you should scream from your darkest dream

And in a whisper you’ll hear me call?

And for a while I’ll be sweet sixteen

And I’ll have no power at all

Why don’t you write me a moonlight night

And wear your finest hour

And I will wear these Aching, heartbreaking years

Til one day I shall wear midnight

I am young, you are old

But not heartless and cold

I am warm from the love that you have shown

But you conjured me up

From your hat full of dreams

And you keep me in a world of your own

Why don’t you write me a guiding light

And wear your heart’s desire?

And I will wear these Aching, heartbreaking years

Why don’t you write me a guiding light and wear your heart’s desire

And I will wear these Aching, heartbreaking years, ‘til one day

I shall wear midnight

And when you lay down on your final word

It will be no comfort to me

I have lived by the pen and I’ll die by the sword

When it’s time to set me free

Why don’t you write me a gallant knight and wear your honour and sword

And I will wear these Aching, heartbreaking years, ‘til one day

I shall wear midnight

One day I shall wear midnight

‘Til one day we shall wear midnight

Ти зробив мене старшим за мої роки

Я молодий і ледве виріс

І коли я плачу, я плачу твої сльози

Бо я не маю власного життя

Чому б вам не написати мені при свічках

І носити своє золоте серце?

І я ношу ці болісні, серцерозривні роки

«До одного дня я буду носити опівночі

І якщо вам доведеться кричати зі свого найтемнішого сну

І пошепки ви почуєте, як я дзвоню?

І деякий час мені буде шістнадцять

І в мене зовсім не буде сил

Чому б вам не написати мені місячну ніч

І носіть свою найкращу годину

І я ношу ці болісні, серцерозривні роки

До одного дня я буду носити опівночі

Я молодий, ти старий

Але не бездушним і холодним

Мені тепло від любові, яку ти показав

Але ви мене викликали

З вашого капелюха, повного мрії

І ти тримаєш мене у своєму світі

Чому б вам не написати мені провідник

І носити бажання свого серця?

І я ношу ці болісні, серцерозривні роки

Чому б тобі не написати мені провідний вогник і не носити бажання свого серця

І я буду носити ці болісні, жахливі роки до одного дня

Я ношу опівночі

І коли ви скажете своє останнє слово

Мені це не буде комфортно

Я жив за пером, і я помру від меча

Коли прийде час звільнити мене

Чому б тобі не написати мені галантного лицаря і не одягнути свою честь і меч

І я буду носити ці болісні, жахливі роки до одного дня

Я ношу опівночі

Одного дня я буду носити опівночі

«До одного дня ми не будемо носити опівночі