The Victory - Steeleye Span

I am a youthful lady

My troubles they are great,

My tongue is scarcely able

My grievance to relate;

Since I have lost my true love,

That was ever dear to me,

He’s gone to plough the ocean,

On board the Victory.

And many a pleasant evening,

My love and I did meet,

He clasped me round my slender waist,

And gave me kisses sweet;

I gave to him my hand and heart,

And he vowed he’d marry me,

But I did not know that my love,

Would join the Victory.

Chorus: Mourn, England, mourn and complain;

For the brave Lord Nelson’s men,

That died upon the main.

My parents could not endure my love,

Because he was so poor,

Therefore he never did presume,

To come within the door;

But had he been some noble lord,

Born a man of high degree,

They’d ne’er have sent the lad I love,

On board the Victory.

There was thirteen on the press-gang,

They did my love surround,

And four of that accursed gang,

Went bleeding to the ground;

My love was overpowered,

Though he fought most manfully,

They dragged him through the dark, wet streets,

Towards the Victory.

Your ship she lay in harbour,

Just ready to set sail,

May Heaven be your guardian, love,

Till you come home from sea,

Just like an angel weeping,

On the rock sighs every day,

Awaiting for my own true love,

Returning home from sea;

It’s not for gold that glitters,

Nor silver that will shine,

If I marry to the man I love,

I’ll be happy in my mind.

Here’s success unto the Victory,

And crew of noble fame,

And glory to the captain,

Bold Nelson was his name;

At the Battle of Trafalgar,

The Victory cleared the way,

But my love was slain with Nelson,

Upon that very day.

Я молода жінка

Мої проблеми, вони великі,

Мій язик ледве вміє

Моя скарга;

Оскільки я втратив своє справжнє кохання,

Це завжди було мені дорогим,

Він пішов орати океан,

На борту Victory.

І багато приємних вечорів,

Ми з моєю любов'ю зустрілися,

Він обхопив мене за мою тонку талію,

І дарував мені солодкі поцілунки;

Я віддав йому свою руку і серце,

І він поклявся, що одружиться зі мною,

Але я не знав, що моя любов,

Приєднався б до Перемоги.

Приспів: Горюй, Англія, журись і скаржись;

Для хоробрих людей лорда Нельсона,

Що померло на головному.

Мої батьки не витримали моєї любові,

Тому що він був таким бідним,

Тому він ніколи не здогадувався,

Увійти в двері;

Але якби він був якимось благородним лордом,

Народився людиною високого рівня,

Вони б ніколи не відправили хлопця, якого я кохаю,

На борту Victory.

У прес-групі було тринадцять,

Вони оточили мою любов,

І четверо з цієї проклятої банди,

Стікаючи кров’ю на землю;

Моя любов була переможена,

Хоча він бився найбільш мужньо,

Вони тягнули його по темних мокрих вулицях,

Назустріч Перемогі.

Ваш корабель лежав у гавані,

Просто готовий відплисти,

Нехай небо буде твоїм охоронцем, любов,

Поки не прийдеш з моря додому,

Як ангел плаче,

На скелі зітхає щодня,

Чекаючи власного справжнього кохання,

Повернення з моря додому;

Це не золото, що блищить,

Ні срібла, що сяятиме,

Якщо я виходжу заміж за чоловіка, якого люблю,

Я буду щасливий у своїй думці.

Ось успіх до Перемоги,

І екіпаж шляхетної слави,

І слава капітану,

Його звали Сміливий Нельсон;

У Трафальгарській битві,

Перемога розчистила шлях,

Але моє кохання було вбито з Нельсоном,

Того самого дня.