Royal Forester - Steeleye Span

I am a forester of this land

As you may plainly see

It's the mantle of your maidenhead

That I would have from thee

He's taken her by the milk white hand

And by the leylan sleeve

He's lain her down upon her back

And asked no man's leave

Now since you've lain me down young man

You must take me up again

And since you've had your wills of me

Come tell to me your name

Some call me Jim, some call me John

Begad, it's all the same

But when I'm in the king's high court

Erwilian is my name

She being a good scholar

She's spelt it o'er again

Erwilian, that's a Latin word

But Willy is your name

Now when he heard his name pronounced

He mounted his high horse

She's belted up her petticoat

And followed with all her force

He rode and she ran

A long summer day

Until they came by the river

That's commonly called the Tay

The water, it's too deep, my love

I'm afraid you cannot wade

But afore he'd ridden his horse well in

She was on the other side

She went up to the king's high door

She knocked and she went in

Said, "One of your chancellor's robbed me

And he's robbed me right and clean"

Has he robbed you of your mantle?

Has he robbed you of your ring?

No, he's robbed me of my maidenhead

And another I can't find

If he be a married man

Then hanged he shall be

And if he be a single man

He shall marry thee?

This couple, they got married

They live in Huntley town

She's the Earl of Airlie's daughter

And he's the blacksmith's son

Я лісник цієї землі

Як ви наочно бачите

Це мантія твоєї дівиці

Що б я мав від тебе

Він взяв її за молочно-білу руку

І за рукавом лейлан

Він поклав її на спину

І ні в кого не попросив дозволу

Тепер, юначе, як ти мене поклав

Ти повинен знову підняти мене

І так як ти мав на мене свої заповіти

Приходь, скажи мені своє ім'я

Хтось називає мене Джимом, хтось Джоном

Гада, все одно

Але коли я буду у вищому суді короля

Мене звати Ервілян

Вона хороший учений

Вона знову написала це по буквам

Ервіліан, це латинське слово

Але твоє ім'я Віллі

Тепер, коли він почув своє ім’я

Він сів на свого високого коня

Вона підперезалася поясом

І пішла слідом з усієї сили

Він їхав, а вона бігла

Довгий літній день

Поки не прийшли біля річки

Його зазвичай називають Тей

Вода, вона занадто глибока, моя любов

Боюся, ти не зможеш піти вбрід

Але раніше він добре їздив на коні

Вона була по той бік

Вона піднялася до високих дверей короля

Вона постукала і зайшла

Сказав: «Один з ваших канцлерів пограбував мене

І він пограбував мене правильно і чисто"

Він викрав у вас мантію?

Він викрав у вас перстень?

Ні, він викрав у мене мою дівочу голову

А іншого я не можу знайти

Якщо він одружений чоловік

Тоді його повісять

А якщо він самотній чоловік

Він одружиться з тобою?

Ця пара вони одружилися

Вони живуть у місті Хантлі

Вона дочка графа Ерлі

А він син коваля