Awake, Awake - Steeleye Span

Awake, awake oh northern wind

Blow on my garden fair

Let my lover come to me

And tell me of his care

For now the winter it is past

Likewise the drops of rain

Come lie in the valley of lilies

Midst the roses of the plain

He took me to a garden fair

And there he laid me down

His left hand lay beneath my head

His right did me surround

His eyes were palms by water brooks

His fingers rods of gold

His head upon my breast did lie

His love did me enfold

Her hair is like a flock of goats

Across the mountain side

Her breasts are like the grapes upon

The vine where I shall bide

Her mouth is sweeter far than vine

And warm to my embrace

No mountain side can hide my love

No veil conceal her face

My lover’s hand was on the door

My belly stirred within

My fingers wet with myrrh

I pulled the bolt to let him in

With my own hands I opened

But I found I was alone

My soul failed for my lover had

Withdrawn himself and gone

I’ll get me to a mount of myrrh

And there I’ll lay me down

For waters cannot quench my love

In floods it cannot drown

My love is clear as the sun

She’s fair as the moon

Oh stir not up nor waken love

Lest it should come to soon

Прокинься, прокинься, вітер північний

Подуй на мій садовий ярмарок

Нехай мій коханий прийде до мене

І розкажи мені про його турботу

Поки що зима минула

Так само і краплі дощу

Приходьте лягти в долину лілій

Серед троянд рівнини

Він вів мене на садовий ярмарок

І там він поклав  мене

Його ліва рука лежала під моєю головою

Його право оточив мене

Його очі були долонями біля водних струмків

Його пальці золоті

Його голова на моїх грудях дійсно лежала

Його любов мене охопила

Її волосся як стада кіз

Через гору

Її груди, як виноград

Лоза, де я буду сидіти

Її рот солодший за лозу

І тепло в моїх обіймах

Жодна гірська сторона не може приховати мою любов

Ніяка вуаль не приховує її обличчя

Рука мого коханого була на дверях

Мій живіт заворушився всередині

Мої пальці вологі від мирри

Я витягнув засув , щоб впустити його

Своїми руками я відкрив

Але я виявив, що один

Моя душа підвела, бо мій коханий

Сам відійшов і пішов

Я доведу себе до гори мирри

І там я покладу себе

Бо вода не може вгамувати моєї любові

У повені він не може потонути

Моя любов ясна, як сонце

Вона справедлива, як місяць

О, не розбурхайте й не будіть кохання

Щоб це не сталося незабаром