Captain Albert Alexander - Steam Powered Giraffe

When he was a boy

He wanted to play down by the sea

At age thirteen, every day after school

He would always sail around the lake

All the people would stand and stare

As he sailed around with precision and care

With his bi-corner hat and the way he would stand

He looked just like a Navy man

All the townsfolk would gather and say, and sing away…

Captain Albert Alexander

He’ll be a brave seafarer someday

But that Captain Albert Alexander

He’ll go down in the waves

By age twenty-four

He had left the shore and was sailing for the Queen

On a dark starry night

Albert awoke to the sound

Of his Captain screaming as he was drowned

The Navy crew was taking a lick

Pirates had invaded the ship

But Albert with one aimed harpoon

Ignited their rum with a spark and soon

Flames drove the pirates away

The Navy sang…

Captain Albert Alexander

Saved his crew from pirate slaughter

But that Captain Albert Alexander

He’ll go down in the water

Now everyone dance

Dance!

Dance!

Twenty some odd years later

On his ship The Sea Slater

He sailed into a mass of blubber

Gazing up to the sky stood a large walrus

That was a hundred stories high (A hundred stories high)

It meant no harm

The walrus was in a great deal of pain

It suffered from a tusk with tooth decay

Albert threw his anchor 'round its tusk

With a little bit of pulling it was out by dusk

The walrus thanked Albert and sang, as he sailed away…

Captain Albert Alexander

Friend to sea urchin and me

But that Captain Albert Alexander

He’ll go down in the sea

At a ripe old age lightning struck from the sky

And split Albert’s vessel in two

One hundred men fled for their lives

On rafts across the ocean blue

Albert stood at the stern of his ship

A giant octopus had him in its grip

A vortex of spiraling death below ripped

And sharks and electric eels all made the trip

To see Albert sink to the bottom of the sea

Just before he went down

He called out to his crew:

«It's obvious that my time has come

I’ll let this ending ensue

I’ve led an exciting nautical life it would seem

And there’s no better end than a death by the sea!»

His crew sang…

Captain Albert Alexander

He went down in the sea

But that Captain Albert Alexander

He’ll go down in history

That Captain Albert Alexander

He went down, down, down in, the sea, the sea

(He went down, down, down into the sea!)

(spoken)

«Look at the splinters on these fingers!»

Коли він був хлопчиком

Він хотів пограти біля моря

У тринадцять років щодня після школи

Він завжди плавав навколо озера

Усі люди стояли б і дивилися

Коли він плавав навколо з точністю та обережністю

З його двокутним капелюхом і тим, як він стоїть

Він виглядав як морський чоловік

Зібралися всі городяни і сказали, і заспівали...

Капітан Альберт Олександр

Колись він стане відважним мореплавцем

Але той капітан Альберт Олександр

Він впаде в хвилі

До двадцяти чотирьох років

Він покинув берег і плив до королеви

Темної зоряної ночі

Альберт прокинувся від звуку

Про його капітана, який кричав, коли тонув

Військово-морський екіпаж захоплювався

Пірати вторглися на корабель

Але Альберт з одним націленим гарпуном

Запалив їх ром із іскрою і скоро

Полум’я прогнало піратів

ВМС співали…

Капітан Альберт Олександр

Врятував свій екіпаж від піратського вбивства

Але той капітан Альберт Олександр

Він опуститься у воду

Тепер всі танцюють

Танцюй!

Танцюй!

Через двадцять кілька років

На своєму кораблі The Sea Slater

Він заплив у масу жиру

Дивлячись у небо, стояв великий морж

Це була сотня поверхів (сто поверхів)

Це не означало шкоди

Морж дуже сильно мучився

Він постраждав від бивня з карієсом

Альберт накинув якір навколо його бивня

Трохи потягнувши, він вийшов у сутінки

Морж подякував Альберту й заспівав, коли він відпливав…

Капітан Альберт Олександр

Друг морського їжака і мене

Але той капітан Альберт Олександр

Він спуститься в море

У старості блискавка вдарила з неба

І розділіть посудину Альберта надвоє

Сто чоловіків втекли, спасаючи життя

На плотах через океан блакитний

Альберт стояв на кормі свого корабля

Гігантський восьминіг тримав його в руках

Унизу розірвався вихор спіральної смерті

А акули та електричні вугри здійснили подорож

Щоб побачити, як Альберт опускається на дно моря

Якраз перед тим, як він впав

Він закликав своїй екіпаж:

«Очевидно, що мій час настав

Я дозволю цьому фіналу настати

Здавалося б, я вів захоплююче морське життя

І немає кращого кінця, ніж смерть біля моря!»

Його команда співала…

Капітан Альберт Олександр

Він спустився в море

Але той капітан Альберт Олександр

Він увійде в історію

Той капітан Альберт Олександр

Він спустився вниз, вниз, вниз, море, море

(Він спустився, спустився, спустився в море!)

(розмовний)

«Погляньте на осколки на цих пальцях!»