Звездой на небо - Стас Михайлов

Вот, уже не манит этой жизни хоровод,

Вот, я знаю, как река моей судьбы течет,

Куда меня несет…

Знать, мы так желаем наперед,

Всегда на ход вперед,

Всего один лишь ход,

Свой вход на небо…

Звездой на небо,

Полетит душа моя,

Прошу я небо,

Чтоб только небо

Не оставило меня.

Миг — рожденье и уже закат,

И только взгляд назад,

Меня не греет взгляд…

Ждать, не понимая бесполезность суеты,

Так быстротечны дни,

Уже не верю в сны,

Я верю в небо.

Ось, уже не вабить цього життя хоровод,

Ось, я знаю, як річка моєї долі тече,

Куди мене несе...

Знати, ми так бажаємо наперед,

Завжди на хід вперед,

Лише один лише хід,

Свій вхід на небо…

Зіркою на небо,

Полетить душа моя,

Прошу я небо,

Щоб тільки небо

Не залишило мене.

Мить — народження і вже захід,

І тільки погляд назад,

Мене не гріє погляд…

Чекати, не розуміючи марність суєти,

Так швидкоплинні дні,

Вже не вірю в сни,

Я вірю в небо.