Жене - Стас Михайлов

Небесным светом наполняется душа.

В твоих глазах забывшись я тону.

Тебя, любовь моя, я так давно искал,

Других очей вовек не полюблю.

Промчалась жизнь моя в утехах и в вине.

Но, слава Вышних, одарен и я.

Я просто шел однажды по земле,

Чтоб повстречать тебя, любовь моя.

Я просто шел однажды по земле,

Чтоб повстречать тебя, любовь моя.

Чтоб повстречать тебя, любовь моя.

Как солнца луч пронзает темноту,

Ты разорвала сети пустоты.

Томящейся душе ты стала верный друг,

Источник неподдельной красоты.

Повенчаны Христом на вечную весну,

Тебе до смерти буду предан я.

Я просто шел однажды по земле,

Чтоб повстречать тебя, любовь моя.

Я просто шел однажды по земле,

Чтоб повстречать тебя, любовь моя.

Чтоб повстречать тебя, любовь моя.

Чтоб повстречать тебя, любовь моя.

Небесним світлом сповнюється душа.

У твоїх очах забувшись я тону.

Тебе, любов моя, я так давно шукав,

Інших очей повік не люблю.

Промчалося життя моє у втіхах і у вині.

Але, слава Вишніх, обдарований і я.

Я просто йшов одного разу по землі,

Щоб зустріти тебе, любов моя.

Я просто йшов одного разу по землі,

Щоб зустріти тебе, любов моя.

Щоб зустріти тебе, любов моя.

Як сонця промінь пронизує темряву,

Ти розірвала мережі порожнечі.

Томливій душі ти стала вірний друг,

Джерело непідробної краси.

Повінчані Христом на вічну весну,

Тобі до смерті буду відданий я.

Я просто йшов одного разу по землі,

Щоб зустріти тебе, любов моя.

Я просто йшов одного разу по землі,

Щоб зустріти тебе, любов моя.

Щоб зустріти тебе, любов моя.

Щоб зустріти тебе, любов моя.