Засыпает лес - Стас Михайлов

Ночь темна спит земля в небе звезда

Твоим я именем ее назвал

Дни, как дым, я -один,

Прошлых лет воспоминания во мне живут

Сколько лет прошло с тех пор

Догорел любви костер не повернуть

Припев

Засыпает за окном лес под лунным серебром

В тихом воздухе ночном отзвуки тают

Закрываю я глаза все как-будто бы вчера

Вместе мы в руке рука все замирает

Свет блеснет той звезды в час когда

На землю спустится ночная мгла

Дни года жду тебя только зря

Холодный свет звезды не даст тепла

Не согреет не спасет Нерастопит грусти лед

И не вернет

Припев

Засыпает за окном лес под лунным серебром

В тихом воздухе ночном отзвуки тают

Закрываю я глаза все как-будто бы вчера

Вместе мы в руке рука все замирает

Вместе мы в руке рука все замирает

проигрыш

Припев

Засыпает за окном лес под лунным серебром

В тихом воздухе ночном отзвуки тают

Закрываю я глаза все как-будто бы вчера

Вместе мы в руке рука все замирает

Вместе мы в руке рука все замирает

Вместе мы в руке рука все замирает

Ніч темна спить земля в небі зірка

Твоїм я ім'ям її назвав

Дні, як дим, я один,

Минулих років спогади у мене живуть

Скільки років минуло з тих пір

Догорів кохання багаття не повернути

Приспів

Засипає за вікном ліс під місячним сріблом

У тихому повітрі нічному відгомони тануть

Закриваю я очі все ніби би вчора

Разом ми в руці рука все завмирає

Світло блисне тієї зірки в годину коли

На землю спуститься нічна імла

Дні року чекаю тебе тільки дарма

Холодне світло зірки не дасть тепла

Не зігріє не врятує Нерозтопить смуток лід

І не верне

Приспів

Засипає за вікном ліс під місячним сріблом

У тихому повітрі нічному відгомони тануть

Закриваю я очі все ніби би вчора

Разом ми в руці рука все завмирає

Разом ми в руці рука все завмирає

програш

Приспів

Засипає за вікном ліс під місячним сріблом

У тихому повітрі нічному відгомони тануть

Закриваю я очі все ніби би вчора

Разом ми в руці рука все завмирає

Разом ми в руці рука все завмирає

Разом ми в руці рука все завмирає