Приди ко мне - Стас Михайлов

Приди ко мне,

Согрей меня,

Я так устал

От дней скитальных.

Я жду тепла,

Как от огня

От твоих рук,

Как сон хрустальный

Они согреют меня теплом

И позовут в наш милый дом,

В котором мы с тобой вдвоем

И в нем уснем,

Мы так устали от потерь

Скорей войди и хлопни дверь

Вот снова вместе мы

Как трудно в это верить.

Как трудно жить

И верить в то,

Что где-то там

Ты все же нужен.

Мой дом пустой

В нем нет тебя,

А за окном

Лишь снег и стужа.

Скорей войди в наш милый дом

Давай оставим на потом

Все наши горести, обиды и сомненья

Мы так устали от потерь

Скорей войди и хлопни дверь

Вот снова вместе мы

Как трудно в это верить.

А где-то там

За далью дней

Ты вновь одна

Встречаешь вечер,

Но дни пройдут,

Родная, верь

И мы зажжем

С тобою свечи

Они согреют меня теплом

И позовут в наш милый дом,

В котором мы с тобой вдвоем

И в нем уснем,

Мы так устали от потерь

Скорей войди и хлопни дверь

Вот снова вместе мы

Как трудно в это верить.

Скорей войди в наш милый дом

Давай оставим на потом

Все наши горести, обиды и сомненья

Мы так устали от потерь

Скорей войди и хлопни дверь

Вот снова вместе мы

Как трудно в это верить.

Прийди до мене,

Зігрій мене,

Я так втомився

Від днів скитальних.

Я чекаю тепла,

Як від вогню

Від твоїх рук,

Як сон кришталевий

Вони зігріють мене теплом

І покличуть у наш милий будинок,

У якому ми з тобою вдвох

І в нім заснем,

Ми так втомилися від втрат

Швидше увійди і хлопни двері

Ось знову разом ми

Як важко в це вірити.

Як важко жити

І вірити в то,

Що десь там

Ти все потрібний.

Мій будинок порожній

У ньому немає тебе,

А за вікном

Лише сніг та стужа.

Швидше увійди в наш милий будинок

Давай залишимо на потім

Всі наші прикрості, образи та сумніви

Ми так втомилися від втрат

Швидше увійди і хлопни двері

Ось знову разом ми

Як важко в це вірити.

А десь там

За далею днів

Ти знову одна

Зустрічаєш вечір,

Але дні пройдуть,

Рідна, вір

І ми запалимо

З тобою свічки

Вони зігріють мене теплом

І покличуть у наш милий будинок,

У якому ми з тобою вдвох

І в нім заснем,

Ми так втомилися від втрат

Швидше увійди і хлопни двері

Ось знову разом ми

Як важко в це вірити.

Швидше увійди в наш милий будинок

Давай залишимо на потім

Всі наші прикрості, образи та сумніви

Ми так втомилися від втрат

Швидше увійди і хлопни двері

Ось знову разом ми

Як важко в це вірити.