Полевая Россия - Стас Михайлов

Неуютная жидкая лунность

И тоска бесконечных равнин

Вот что видел я в резвую юность,

Что, любя, проклинал не один

По дорогам усохшие вербы

И тележная песня колес

Ни за что не хотел я теперь бы Чтобы слушать ее довелось.

Полевая Россия довольно

Волочится сохой по полям

Нищету твою видеть больно

И березам, и тополям.

Я не знаю что будет со мною,

Может в новою жизнь не гожусь.

Но и все же хочу я стальною

Видеть бедную нищую Русь.

Но и все же хочу я стальною

Видеть бедную нищую Русь.

Равнодушен я стал к лачугам

И очажный огонь мне не мил.

Даже яблонь весеннюю вьюгу

Я за бедность полей разлюбил.

Мне теперь по душе иное

И в чахоточном свете луны.

Через каменное и стальное

Вижу мощь я родной стороны.

Полевая Россия довольно

Волочится сохой по полям

Нищету твою видеть больно

И березам, и тополям

Я не знаю, что будет со мною,

Может в новою жизнь не гожусь.

Но и все же хочу я стальною

Видеть бедную нищую Русь.

Я не знаю, что будет со мною,

Может в новою жизнь не гожусь.

Но и все же хочу я стальною

Видеть бедную нищую Русь.

Но и все же хочу я стальною

Видеть бедную нищую Русь.

Незатишний рідкий місяць

І туга нескінченних рівнин

Ось що я бачив у жваву юність,

Що, люблячи, проклинав не один

По дорогах висохлі верби

І візова пісня коліс

Ні за що не хотів я тепер би Щоб слухати її довелося.

Польова Росія досить

Волочиться сохою по полям

Злидні твою бачити боляче

І березам, і тополі.

Я не знаю що буде зі мною,

Може в нове життя не згоджуся.

Але і все ж хочу я стальною

Бачити бідну злиденну Русь.

Але і все ж хочу я стальною

Бачити бідну злиденну Русь.

Байдужий я став до халуп.

І очаговий вогонь мені не мил.

Навіть яблунь весняну завірюху

Я за бідність полів розлюбив.

Мені тепер по душі інше

І в сухотному світлі місяця.

Через кам'яне та сталеве

Бачу міць я рідної сторони.

Польова Росія досить

Волочиться сохою по полям

Злидні твою бачити боляче

І березам, і тополі

Я не знаю, що буде зі мною,

Може в нове життя не згоджуся.

Але і все ж хочу я стальною

Бачити бідну злиденну Русь.

Я не знаю, що буде зі мною,

Може в нове життя не згоджуся.

Але і все ж хочу я стальною

Бачити бідну злиденну Русь.

Але і все ж хочу я стальною

Бачити бідну злиденну Русь.