На крыльях любви - Стас Михайлов

Распустились под небом цветы, воды вешние смыли следы.

Той любви, что когда-то была безответной.

Нас морозила долго зима на пороге подруга весна

И измученный холодом мир станет светлым.

Припев:

Я соберу полевые цветы, к тебе по небу на крыльях любви.

Меня прими и прошу, обними, согрей мне сердце от вечного снега.

Среди ненастья и злых холодов, нас согревает наша любовь.

Мы потерялись, но встретились вновь, как две снежинки вчерашнего снега.

Сколько дней и ночей без тебя, сердце в муках томилось, любя.

И зачем приходил тот закат за рассветом.

Знаю в прошлом все грустные дни, мы с тобой на пороге любви

И нам мир улыбается вновь ярким светом.

Припев:

Я соберу полевые цветы, к тебе по небу на крыльях любви.

Меня прими и прошу, обними, согрей мне сердце от вечного снега.

Среди ненастья и злых холодов, нас согревает наша любовь.

Мы потерялись, но встретились вновь, как две снежинки вчерашнего снега.

Припев:

Я соберу полевые цветы, к тебе по небу на крыльях любви.

Меня прими и прошу, обними, согрей мне сердце от вечного снега.

Среди ненастья и злых холодов, нас согревает наша любовь.

Мы потерялись, но встретились вновь, как две снежинки вчерашнего снега.

Как две снежинки вчерашнего снега.

Розпустилися під небом квіти, води весняні змили сліди.

Того кохання, що колись було нерозділеним.

Нас морозила довго зима на порозі подруга весна

І змучений холодом світ стане світлим.

Приспів:

Я зберу польові квіти, до тебе по небу на крилах кохання.

Мене прийми і прошу, обійми, зігрій мені серце від вічного снігу.

Серед негоди та злих холодів, нас зігріває наше кохання.

Ми загубилися, але зустрілися знову, як дві сніжинки вчорашнього снігу.

Скільки днів і ночей без тебе, серце в муках мучилося, люблячи.

І навіщо приходив той захід сонця за світанком.

Знаю в минулому всі сумні дні, ми з тобою на порозі кохання

І нам світ усміхається знову яскравим світлом.

Приспів:

Я зберу польові квіти, до тебе по небу на крилах кохання.

Мене прийми і прошу, обійми, зігрій мені серце від вічного снігу.

Серед негоди та злих холодів, нас зігріває наше кохання.

Ми загубилися, але зустрілися знову, як дві сніжинки вчорашнього снігу.

Приспів:

Я зберу польові квіти, до тебе по небу на крилах кохання.

Мене прийми і прошу, обійми, зігрій мені серце від вічного снігу.

Серед негоди та злих холодів, нас зігріває наше кохання.

Ми загубилися, але зустрілися знову, як дві сніжинки вчорашнього снігу.

Як дві сніжинки вчорашнього снігу.