Игрок - Стас Михайлов

Я искал свою дорогу,

Сколько лет искал.

Сколько в суете беспечной,

Времени терял.

На упреки и насмешки,

Я не отвечал,

Шел к намеченной я цели -

Встать на пьедестал!

Мне твердили: «Ты затеял сложную игру!».

Да, я играю, я просто играю.

Я просто играю, играю с судьбой.

Да, я играю, всего лишь играю,

На кон я поставил, свой танец с судьбой.

Свой танец с судьбой!

От отчаянья и пули,

Бог меня спасал.

Опускался на дно жизни,

К Небесам взлетал!

А мне твердили: «Ты затеял сложную игру!».

Да, я играю, я просто играю.

Я просто играю, играю с судьбой.

Да, я играю, всего лишь играю,

На кон я поставил, свой танец с судьбой.

Свой танец с судьбой!

Да, я играю, я просто играю.

Я просто играю, играю с судьбой.

Да, я играю, я просто играю.

Я просто играю, играю с судьбой.

Да, я играю, всего лишь играю,

На кон я поставил, свой танец с судьбой.

Свой танец с судьбой!

Я шукав свою дорогу,

Скільки років шукав.

Скільки в метушні безтурботний,

Часу втрачав.

На закиди та глузування,

Я не відповідав,

Ішов до наміченої я мети -

Встати на п'єдестал!

Мені твердили: Ти затіяв складну гру!.

Так, я граю, просто граю.

Я просто граю, граю із долею.

Так, я граю, лише граю,

На коні я поставив свій танець з долею.

Свій танець із долею!

Від відчаю та кулі,

Бог мене рятував.

Опускався на дно життя,

До Небес злітав!

А мені твердили: Ти затіяв складну гру!.

Так, я граю, просто граю.

Я просто граю, граю із долею.

Так, я граю, лише граю,

На коні я поставив свій танець з долею.

Свій танець із долею!

Так, я граю, просто граю.

Я просто граю, граю із долею.

Так, я граю, просто граю.

Я просто граю, граю із долею.

Так, я граю, лише граю,

На коні я поставив свій танець з долею.

Свій танець із долею!